Перше міжнародне визнання України незалежною державою

Сьогодні 105 річниця підписання делегацією Української Народної Республіки мирного договору з країнами Четверного союзу у Бересті. Це був перший мирний договір часів Першої світової війни, з якою його передусім пов'язують. Перше міжнародне визнання України незалежною державою.Але була й інша причина, яка змусила Українську Центральну Раду відправити свою делегацію до Берестя - російська більшовицька агресія

 

Сьогодні 105 річниця підписання делегацією Української Народної Республіки мирного договору з країнами Четверного союзу у Бересті. Це був перший мирний договір часів Першої світової війни, з якою його передусім пов'язують. Перше міжнародне визнання України незалежною державою. Але була й інша причина, яка змусила Українську Центральну Раду відправити свою делегацію до Берестя - російська більшовицька агресія.

На 9 лютого російські війська захопили майже все Лівобережжя та бомбардували Київ. Українська влада змушена була залишити Київ на деякий час. Підписання Берестейського мирного договору не має однозначних оцінок. З одного боку, він допоміг витіснити російські війська за межі України, а уряду УНР повернутися до Києва.

Світло й тіні Брестського миру

У Берестейському мирному договорі підписаному більшовиками з Четверним союзом 3 березня 1918 р. була стаття, яка змушувала Совєтську Росію визнати УНР, провести з нею мирні переговори та встановити кордони. Попередній договір був підписаний у червні, а переговори велися протягом літа - початку осені 1918 р.

Але як тільки Німеччина і Австро-Угорщина світову війну програли, совєтський уряд Росії денонсував Берестейський мирний договір, одночасно заявивши, що не визнає Україну незалежною державою. На нашому кордоні з'явилось російське військове угрупування, а в Курську за наказом з Москви був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, який, звичайно, складався з більшовиків. Так почалася друга російсько-українська війна.

І ось тут українцям дався про себе знати союз з німцями та австрійцями. Країни Антанти, які перемогли у світовій війні, точніше їх політичні лідери не змогли пробачити українським політикам "зради" у Бересті. Намагання українських дипломатів нав'язати стосунки з Францією та Великобританією успіху не мали.

"Українське питання" фактично було винесено за межі Паризької мирної конференції, де активно обговорювалася лише проблема Східної Галичини (включати чи не включати і на яких умовах її до складу відновленої Польщі). Історики часто кажуть, що їх наука має справу лише з доконаними фактами, але завжди щось муляє і запитує, а щоб сталось, якби мир в Бересті не підписали.

Вахтанг Кіпіані: Киримли - це татари з Криму

Чергова річниця депортації: Берiя добре розумiв бажання Сталіна, й усе зробив блискавично. У "столипiнськi" вагони завантажили 180014 громадян (насправдi набагато бiльше), з них абсолютна бiльшiсть - малi дiти та старi. Ідеологія визвольного руху - знати правду, говорити правду, вимагати повернення на батькiвщину.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.