Крутянець Чижов

Крутянець Микола Чижов працював помічником лікаря у київському головному військовому шпиталі, одночасно навчався в Українському народному університеті, був неодружений, записався до Студентського куреня, у бою пд Крутами потрапив у полон до більшовиків та був ними розстріляний. Похований 19 березня 1918 року на Аскольдові могилі. Його мама проживала у Києві на Кловській, 13. Є шанс, що в ГДА МОУ, у фонді Клінічного військового шпиталю збереглась особова справа Миколи Чижова з біографічними даними та фотографією

У чисельних списках крутянців, які циркулюють з видання у видання, зі статті у статтю, весь час присутнє прізвище Чижов. Інколи у написанні Чижів. Часом до прізвища додають ім'я – Микола. І усе. Більше жодних деталей біографії, більше жодних даних.

Уперше про крутянця Чижова згадано в оголошенні про час і місце похорону розстріляних більшовиками стрільців Студентського куреня у газеті "Нова рада" (№ 36 від 19 березня). Його означили там як студента.

У тій же газеті Чижова згадано у некролозі від Всеукраїнської фельшерсько-акушерської спілки. Власне у списку загиблих членів цієї спілки.

 
Нова рада, № 36 від 19 березня 1918 року

Того ж дня у "Киевской мысли" також опубліковано список загиблих крутянців. Серед них – студент Українського народного університету Чижов.

У мене були сумніви, чи вдастся знайти ще бодай щось. Хоч якусь деталь з його біографії, окрім навчання в Українському народному університеті та причетності до медицини. Хіба що – випадковість.

І ось – Галузевий державний архів Міністерства оборони потішив кількома оцифрованими документами. А там – згадки про Миколу Чижова, що загинув під Крутами.

Громадянка Києва Марія Яківна Чижова 16 жовтня 1918 року пише заяву на ім'я Головного лікаря Клінічного військового шпиталю з проханням надати довідку про те, що "пробувавшій на службі в дорученому Вам шпиталю лікарським помішником, убитий під Крутами Микола Олександрович ЧИЖОВ не був жонатий".

 
гда моу, ф.144, Оп. 33046, спр. 10, арк. 206.

Таку довідку навіщось вимагали у ліквідаційному комітеті Студентського куреня.

І головний лікар (т.в.о. Омельченко) таку довідку надає.

 
ГДА МОУ, Ф.144, ОП. 33046, СПР. 10, АРК. 205.

Як видно з документів, крутянець Микола Олександрович Чижов працював помічником лікаря у київському головному військовому шпиталі, одночасно навчався в Українському народному університеті, був неодружений, записався до Студентського куреня, у бою пд Крутами потрапив у полон до більшовиків та був ними розстріляний.

Похований 19 березня 1918 року на Аскольдові могилі. Його мама проживала за адресою вул. Кловська, 13. Є шанс, що в ГДА МОУ, у фонді Клінічного військового шпиталю збереглась особова справа Миколи Чижова з біографічними даними та фотографією.






Теми

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...