Крутянець Чижов

Крутянець Микола Чижов працював помічником лікаря у київському головному військовому шпиталі, одночасно навчався в Українському народному університеті, був неодружений, записався до Студентського куреня, у бою пд Крутами потрапив у полон до більшовиків та був ними розстріляний. Похований 19 березня 1918 року на Аскольдові могилі. Його мама проживала у Києві на Кловській, 13. Є шанс, що в ГДА МОУ, у фонді Клінічного військового шпиталю збереглась особова справа Миколи Чижова з біографічними даними та фотографією

У чисельних списках крутянців, які циркулюють з видання у видання, зі статті у статтю, весь час присутнє прізвище Чижов. Інколи у написанні Чижів. Часом до прізвища додають ім'я – Микола. І усе. Більше жодних деталей біографії, більше жодних даних.

Уперше про крутянця Чижова згадано в оголошенні про час і місце похорону розстріляних більшовиками стрільців Студентського куреня у газеті "Нова рада" (№ 36 від 19 березня). Його означили там як студента.

У тій же газеті Чижова згадано у некролозі від Всеукраїнської фельшерсько-акушерської спілки. Власне у списку загиблих членів цієї спілки.

 
Нова рада, № 36 від 19 березня 1918 року

Того ж дня у "Киевской мысли" також опубліковано список загиблих крутянців. Серед них – студент Українського народного університету Чижов.

У мене були сумніви, чи вдастся знайти ще бодай щось. Хоч якусь деталь з його біографії, окрім навчання в Українському народному університеті та причетності до медицини. Хіба що – випадковість.

І ось – Галузевий державний архів Міністерства оборони потішив кількома оцифрованими документами. А там – згадки про Миколу Чижова, що загинув під Крутами.

Громадянка Києва Марія Яківна Чижова 16 жовтня 1918 року пише заяву на ім'я Головного лікаря Клінічного військового шпиталю з проханням надати довідку про те, що "пробувавшій на службі в дорученому Вам шпиталю лікарським помішником, убитий під Крутами Микола Олександрович ЧИЖОВ не був жонатий".

 
гда моу, ф.144, Оп. 33046, спр. 10, арк. 206.

Таку довідку навіщось вимагали у ліквідаційному комітеті Студентського куреня.

І головний лікар (т.в.о. Омельченко) таку довідку надає.

 
ГДА МОУ, Ф.144, ОП. 33046, СПР. 10, АРК. 205.

Як видно з документів, крутянець Микола Олександрович Чижов працював помічником лікаря у київському головному військовому шпиталі, одночасно навчався в Українському народному університеті, був неодружений, записався до Студентського куреня, у бою пд Крутами потрапив у полон до більшовиків та був ними розстріляний.

Похований 19 березня 1918 року на Аскольдові могилі. Його мама проживала за адресою вул. Кловська, 13. Є шанс, що в ГДА МОУ, у фонді Клінічного військового шпиталю збереглась особова справа Миколи Чижова з біографічними даними та фотографією.






Теми

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.

Юрій Юзич: Степан Фіґура - сотник "Карпатської Січі", замордований мадярами

Сьогодні мало хто знає, що «Карпатська Січ» в березні 1939 року чинила спротив не лише угорським, але й польським окупантам. І лідером цього спротиву був чоловік із фото - Степан Фіґура.