Топ-10 текстів на Історичній правді за 2022 рік

Ця війна ведеться також і за право писати нашу історію. З 24 лютого ми опублікували на сайті 101 нову статтю, 117 колонок, 10 книжкових оглядів. Подивились на статистику відвідувань нашого сайту і відібрали 10 найбільш популярних публікацій

 

Вахтанг Кіпіані: Чорновіл в ролі Хрущова. Історія однієї фотографії

Якби не пiдпис пiд фотографiєю, навряд чи хто впiзнає в цьому пихатому молодиковi Вячеслава, ще - Славка, Чорновола. Але це вiн. Iсторiя появи в мене цiєї свiтлини така. Одного разу, напередоднi першої рiчницi трагiчної загибелi Вячеслава Максимовича, збираючи матерiали для газетної статтi, в розмовi з вiдомим iсториком Сергiєм Бiлоконем згадав прiзвище Чорновола. А вiн вiзьми i скажи - маю одну цiкаву фотографiю, яка нiде не друкувалася. I ось я тримаю її в руках. Справдi - Вячеслав Максимович на нiй не схожий на самого себе. А все тому, що це не просто фото, зроблене для паспорта чи ще з якоюсь, так би мовити, "практичною метою". Це iсторичний документ, який фiксує подiю, що стала легендарною

 

Микола Бандрівський: Кілька "темних сторінок" із найдавнішої історії Львова

Мабуть, чи не кожен львів'янин, коли його запитати: коли і ким був заснований Львів, тут-же відповість: у 1256 році князем Львом або його батьком королем Данилом Романовичем. І... будуть неправі. Бо, під 1256 роком знаходиться лише одна із ранніх (і, далеко не перших) згадок про Львів

 

Володимир Півторак: Одеса, якої ніколи не було: 12 міфів про місто

Українці тут були, починаючи з 1415 року. І український рух тут завжди був дуже сильний, активний. В 1910 році був створений Український клуб. Перша в Наддніпрянській Україні Просвіта була створена в 1905 році. Ще в Києві не було Просвіти, а в Одесі вже була. Одеських українців називали радикалами у порівнянні з іншими – київськими чи харківськими. Адже одесити бачили перспективу у самостійницькому русі. І тому у 1917-20-х роках вони були напрочуд активними. Багато з них загинули у боротьбі за це. Українською мовою першу книжку в Одесі видали 1835 року. Перша пісня про Одесу українською мовою зафіксована в 1850-х роках, вона називалась "А в Одесі добре жити". Без Одеси нема України

 

Олександр Зінченко: Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

 

Софія Грачова: Про календар та відзначення Різдва

Святкування Різдва "з усим цивілізованих світом" для мене, що називається, guilty pleasure. Натомість витягти зі скрині рушник та зварити кутю 7 січня стало для мене такою собі противагою комерційному та медійного безумству, що несеться за два тижні до того. Різдво - це коли більшість друзів їдуть додому, до батьків. Натомість до 7 січня більшість друзів та знайомих поверталися на роботу чи місце навчання, тому я відігрувалася, влаштовуючи вечірки тоді, коли Різдво святкувала я

 

Юзич Юрій. Український Бахмут початку XX століття

Сьогодні Бахмут в уяві багатьох українців асоціюється з містом, яке десь біля Донецька… Біля якого вже місяцями йдуть запеклі бої за його українську сутність. Більше століття тому це місто було не лише центром українського життя в регіоні, воно було центром Донбасу. Тоді Юзівка, яка згодом стала Донецьком, вважалась звичайним містечком Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Повіт займав більшість сучасної півночі Донецької області. Усі тогочасні адміністративні та бізнес-центри базувались у повітовій столиці – Бахмуті. Донецьк став регіональним центром пізніше – вже при більшовицькій окупації України. А до цього все на Донбасі крутилось навколо Бахмута. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут – як повноцінне поселення – заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII ст. А не московські прикордонники, яких тут і бути не могло

 

Віталій Скальський: Таємниця крутянської листівки і троє петлюрівців з-під Конотопа

У ході Антигетьманського повстання 9 грудня (26 листопада) 1918 року на станції Крути відбувся бій між республіканцями та гетьманцями. Щонайменше трьох поранених вояків-повстанців розмістили у залізничному шпиталі в Конотопі. Наступного дня вони померли.  12 грудня (29) листопада 1918 року їх поховано на кладовищі біля конотопського міського собору

 

Георгій Папакін: Міфи навколо Павла Скоропадського. Зречення 14 грудня 1918 року

Події 14 грудня 1918 р. для когось були трагічними, для когось – драматичними, а декому здалися фарсом. Вони народили чергові міфи. Але однозначно лише те, що Історія мала багато що сказати про Павла Скоропадського і сказала після 14 грудня 1918 року

 

Олександр Зінченко: Щорс. Таємниця смерті та початок міфу

Створення міфу про Щорса було дорогим задоволенням. Радянській владі тільки фільм Довженка коштував 5 мільйонів рублів – майже на 2 мільйони більше запланованого бюджету. Самому Довженкові "Щорс" коштував здоров'я. У нього трапився інфаркт

 

Вахтанг Кіпіані: Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Детектив. Справжній детектив - з убивством наприкінці. Так виглядає фінал історії про номінування українського поета і політв'язня Василя Стуса на Нобелівську премію з літератури 1985 року... Назавжди актуальна тема

 





Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.

Володимир Бірчак: Не можна здавати своїх. Не кошерно

Роздуми з приводу "Другого польсько-українського Комюніке".

Борис Ґудзяк: Владика Борис Ґудзяк про те, як професор Рудницький врятував його студентську репутацію

Професор Леонід Рудницький відійшов у вічність 8 грудня на 89 році життя.