День народження російської вченої як державне свято України

15 серпня наші колишні колеги в "русском мире" святкували День археолога. Як не дивно, частина українських археологів, також... Саме цього дня, 15 серпня, народилася дослідниця Трипільської культури московська вчена Тетяна Пассек. Я з повагою ставлюся до наукового доробку цієї московської дослідниці, але день її народження - 15 серпня, не мусить бути святом для українських археологів

 

15 серпня наші колишні колеги в "русском мире" святкували День археолога. Як не дивно, частина українських археологів, також...

У чому проблема? - спитаєте ви. А, у тому, що увесь цивілізований світ святкує День археолога у третю суботу жовтня. І, лише в РФ, Білорусі і Казахстані День археолога святкують 15 серпня.

Причому, якщо у перших трьох названих країнах це свято не є державним, то у нашій державі, завдяки Президенту України Віктору Ющенку, воно, окремим Указом (№ 694 від 6 серпня 2008 року), внесено у перелік державних свят.

Цікавою є історія лобіювання цього Указу, як і мотивація осіб, які "вперто" просували цей злощасний Указ до Кабміну. Але, гадаю, частина тих ініціаторів нині вже не так часто дивиться на світ і на науку через російські окуляри, як колись і тому невдовзі, у своїх спогадах-мемуарах, правильно і об'єктивно розставить акценти, як то все тоді відбувалося.

Чому росіяни святкують День археолога 15 серпня..?

Та, тому, що саме цього дня народилася дослідниця Трипільської культури московська вчена Тетяна Пассек. Я з повагою ставлюся до наукового доробку цієї московської дослідниці, але день її народження - 15 серпня, не мусить бути святом для українських археологів.

Ну, от чому українські археологи ментально не можуть відірватися від традицій російської археологічної школи..? І ніяка війна, і жодні систематичні та брутальні провокації РФ проти України на усіх рівнях по цілому світі, їм не вправить мозги. Бо то - археологічний "старший брат"...

 

Одним словом - загадкова душа українського археолога: з одного боку він постить на своїх сторінках і групах у ФБ світлини з українсько-російської війни і фотографії розчленованих, російськими бойовиками, тіл українських бійців та зґвалтованих, тими ж росіянами, українок над якими, перед смертю, по-садистськи знущалися, а з іншого - святкує 15 серпня як, ніби-то, своє професійне свято...

Мабуть, не буде особливою натяжкою уявити, що 15 серпня, одночасно з українськими археологами (які все ще святкують цю дату), свій келишок за "нашу родную археологию", піднімуть і бойовики "ДНР" і "ЛНР" з дипломами істфаків, які свого часу брали участь у розкопках.

Підніматимуть завтра стакани "с водочкой" також наші колишні колеги з експедицій, а сьогодні - росіяни-вбивці, які беруть участь у їхній "спецоперации" Не думаю, що вони забули як колись, разом з нормальними людьми з інших країн, ночували в палатках, зранку виходили на розкоп, а по-обіді займалися камералкою. Ну, а сьогодні, вони вже цілком переродилися і кожним нервом свого єства бажають знищення України як держави і смерті кожному українцеві...

Отож, колеги, подумаймо про цей нюанс у "святкуванні" неукраїнського Дня археолога...

Чому б головній профільній науковій інституції нашої держави не запропонувати проект Закону України про скасування радянського Дня археолога - 15 серпня, який, свого часу, запровадив уряд Віктора Ющенка. Адже, сьогодні, це російсько-радянське за суттю, свято - урочисто відзначають виключно в археологічних експедиціях нашого заклятого ворога та його сателітів.

P.S. У Сполучених Штатах Америки святкують Національний день археології 22 жовтня (офіційно запроваджений 2011 року).

Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.