Не тільки Амет-Хан Султан

Ім'я Амет-Хана Султана відоме усім, хто хоч трошки обізнаний з історією авіації німецько-радянської війни. Але він був далеко не єдиним кримськотатарським льотчиком

Мансур Мустафійович Мазінов
Мансур Мустафійович Мазінов

Мансур Мустафійович Мазінов - перший льотчик-кримський татарин. Народився у 1906 року в Гурзуфі. В 1930 році став курсантом першого набору цивільної школи пілотів ім. ЦВК Кримської АРСР в Сімферополі. З 1932 року - інструктор в цій же школі, потім - в авіашколах Ульяновська і Саратова.

Після початку німецько-радянської війни призваний до війська, служив в транспортній авіації, зокрема, в 147-му полку. Літав до партизанів і в обложений Ленінград. Закінчив війну на посаді заступника командира ескадрильї 142-го транспортного авіаполку. Після війни служив в Стробільській школі пілотів, дослужився до майора. З 1952 року - начальник аеродрому в Павлодарі (Казахстан). Ризикну припустити, що туди він виїхав слідом за виселеною родиною... Помер 11 березня 1983 року в Павлодарі.

Абдраїм Ізмаїлович Решідов
Абдраїм Ізмаїлович Решідов

Абдраїм Ізмаїлович Решідов (Абдураїм Ізмаїл огли Решідов). Народився у 1912 році в с. Мамашай (нині с. Орловка, Севастополь). З 1929 року працював складальником в майстерні Качинської авіашколи. У 1932 році закінчив школу цивільних пілотів в Сімферополі, згодом вчився в Луганській школі військових пілотів і Одеській військовій авіашколі льотчиків.

Після закінчення останньої направлений до Харкова, в 10-ту армійську розвідувальну ескадрилью. На фронті з перших днів війни. Служив в бомбардувальній авіації на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому фронтах, згодом - на 2-му і 1-му Українських фронтах. З жовтня 1944 року - заступник командира 162-го гвардійського бомбардувального полку. За війну здійснив 222 бойових вильоти. 27 червня 1945 року присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Дослужився до підполковника. В запасі з 1958 року. Повернутись в Крим не дозволили. 4 листопада 1967 року він надіслав Головнокомандовачу Військово-повітряних сил СРСР Костянтину Вершиніну телеграму: "За бездушное отношение к моей судьбе как к бывшему офицеру-летчику со стороны партийных и советских органов, властей города Симферополя… в связи с отказом в удовлетворении жилплощадью, 6-7 ноября 1967 года кончаю жизнь самосожжением. Герой Советского Союза Решидов".

6 листопада голова КДБ УРСР Нікітченко повідомляв: "Местными органами предприняты необходимые меры, предотвращающие возможные действия или провокации со стороны Решидова. КГБ считал бы целесообразным после празднования 50-летия Великой Октябрьской революции рассмотреть вопрос о партийности Решидова, а также опубликовать статью, разоблачающую его действия".

Зрештою, Решідову дали квартиру в Сімферополі. В 1972 році КДБ повідомляло: "Активно поддерживающий "автономистов" Герой Советского Союза Решидов Абдураим практически превратил предоставленную ему квартиру в Симферополе в место сборищ татар. В беседах с ними ведет подстрекательскую работу, агитируя за массовое возвращение татар в Крым".

Помер Решідов 24 листопада 1984 року в Сімферополі. Похований з військовими почестями.

Емір Усейн Чалбаш
Емір Усейн Чалбаш

Емір-Усейн Чалбаш. Народився 1918 року в с. Шуми (Верхня Кутузовка) під Алуштою. Закінчив Качинську школу пілотів, одногрупник Амет-Хана Султана. Під час німецько-радянської війни воював на Центральному фронті (під Москвою), на Курській дузі.

360 бойових вильотів, 11 особисто збитих літаків і 6 - в групі. З посади командира ескадрильї 49-го винищувального авіаполку в 1943 році переведений інструктором до Вищої офіцерської школи повітряного бою (Люберці під Москвою). Після війни - льотчик-випробувач. Звільнився у відставку за станом здоров'я в 1959 році у званні полковника. Помер 6 серпня 2005 року в Алушті. 






Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.