Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі за підтримки Об’єднання українців у Польщі та інших українських організацій приступає до здійснення проєкту «Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі», звертається до всіх, яким небайдужа доля відомих дочок та синів українського народу, підтримати реалізацію проєкту. Історична правда публікує їх звернення у повному обсязі.

 


Звернення

Метою проєкту є створення загальнодоступної інформаційної платформи on-line (у польському – та українськомовному варіантах) про місця поховань у Польщі постатей важливих для української національної пам'яті.

Проєкт передбачає зібрання наявних даних про кілька сотень місць поховань, виконання фотографічної документації та виготовлення біографічних інформацій про вказаних осіб. Здійснення проєкту буде відбуватися поетапно протягом трьох років.

Здійснення цього освітнього проєкту створить можливість віднайти місце поховання даної особи та отримати про неї основні інформації. Таким чином, ми повернемо у сучасну свідомість значне число людей, які мають свій незаперечний внесок в українську історію та культуру.

У першому етапі проєкту протягом 2021 року "Живі у нашій пам'яті – віртуальна некрополь української інтелігенції у Польщі міжвоєнного періоду", проходитиме документація місць поховань вояків українських армій, які проживали у Польщі після поразки Визвольних змагань 1917–1921 років.

Імена тих українських героїв-воїнів, часто героїв двох народів, досі, на жаль, маловідомі широкому загалу як у Польщі, так і в Україні. Наш проєкт має змінити цю погану ситуацію. Ми хочемо пригадати, що завдяки тодішній інтелектуальній еліті українського народу відбувався процес формування модерної політичної нації, яка відродила традицію української державности.

Водночас плануємо задокументувати місць поховань видатних українців з Лемківщини, Бойківщини, Перемишльщини, Надсяння, Ярославщини, Любачівщини, Холмщини, Підляшшя у період 1918-1939.

Сьогодні ми хочемо похилитися над їхніми могилами, щоб їм віддати належну пошану, а нам і нашим нащадкам допомогти плекати думку, що історію творять небайдужі люди, заангажовані в працю для суспільного блага.

Хочемо водночас усвідомити, що польсько-українська історія не обмежується поодинокими сумними чи радісними подіями, але поляки і українці були і будуть сусідами завжди.


Фінансові пожертви на кошти виконання проєкту слід надсилати на банківський рахунок Українського історичного товариства у Польщі з допискою "Na działalność statutową – żywi w naszej pamięci"

Nr konta: 36 1440 1387 0000 0000 1310 6525

Для закордону:

BIC (SWIFT): BPKOPLPW

IBAN: PL 36 1440 1387 0000 0000 1310 6525

Bank name: PKO Bank Polski SA

Bank address: PKO Bank Polski S.A., 02-515 Warszawa, ul. Puławska 15


Без Вашої фінансової підтримки наш задум неможливо реалізувати. Збережім пам'ять про місця поховань наших славних предків!


Д-р габ. Роман Висоцький,

Ярослав Вуйцік,

проф. Ігор Галагіда,

д-р габ. Богдан Гальчак,

проф. Роман Дрозд,

проф. Ростислав Жерелик,

д-р Григорий Купр'янович,

Александр Маслей,

проф. Марко Мельник,

д-р Лука Рейт,

Юрій Рейт,

Мирослав Скірка,

Олександр Стець,

Петро Тима

Богдан Панкевич: Подія, яка засвідчила силу і зрілість громадянського суспільства. Спогади учасника Ланцюга Злуки

35 років тому 21 січня 1990-го відбувся грандіозний Ланцюг Злуки "Українська Хвиля" - живий ланцюг Львів-Київ. Присвячений вшануванню Акта Злуки 22 січня 1919 року. В часи СРСР це була наймасовіша акція протесту проти комуністичного режиму і свідчення про єдність українців. Зараз важко повірити, що все це вдалося організувати громадським активістам під проводом Народного Руху України без жодних засобів комунікації. Але близько мільйона людей взялися за руки і з'єднали обидві українські столиці.

Сергій Волянюк: Довкола подій 1945-го в селі Пужники

Питання, пов'язані з історією польсько-українських взаємин 1942–1947 рр., є досить важкими для обох держав. Вони стали заполітизованими, тому опинилися осторонь всебічного вивчення, аналізу та пошанування. На поодинокі голоси дослідників і дані з оригінальних документів державні діячі, медіа та громадськість, все менше звертають увагу. На противагу їм прийшли пропагандистські лозунги, заклики, статті, фільми та інші наративи насаджені зі сторони. Не винятком є ситуація довкола колишнього села Пужники, що до 1949-го існувало на півдні Тернопільської області.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.