Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі за підтримки Об’єднання українців у Польщі та інших українських організацій приступає до здійснення проєкту «Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі», звертається до всіх, яким небайдужа доля відомих дочок та синів українського народу, підтримати реалізацію проєкту. Історична правда публікує їх звернення у повному обсязі.

 


Звернення

Метою проєкту є створення загальнодоступної інформаційної платформи on-line (у польському – та українськомовному варіантах) про місця поховань у Польщі постатей важливих для української національної пам'яті.

Проєкт передбачає зібрання наявних даних про кілька сотень місць поховань, виконання фотографічної документації та виготовлення біографічних інформацій про вказаних осіб. Здійснення проєкту буде відбуватися поетапно протягом трьох років.

Здійснення цього освітнього проєкту створить можливість віднайти місце поховання даної особи та отримати про неї основні інформації. Таким чином, ми повернемо у сучасну свідомість значне число людей, які мають свій незаперечний внесок в українську історію та культуру.

У першому етапі проєкту протягом 2021 року "Живі у нашій пам'яті – віртуальна некрополь української інтелігенції у Польщі міжвоєнного періоду", проходитиме документація місць поховань вояків українських армій, які проживали у Польщі після поразки Визвольних змагань 1917–1921 років.

Імена тих українських героїв-воїнів, часто героїв двох народів, досі, на жаль, маловідомі широкому загалу як у Польщі, так і в Україні. Наш проєкт має змінити цю погану ситуацію. Ми хочемо пригадати, що завдяки тодішній інтелектуальній еліті українського народу відбувався процес формування модерної політичної нації, яка відродила традицію української державности.

Водночас плануємо задокументувати місць поховань видатних українців з Лемківщини, Бойківщини, Перемишльщини, Надсяння, Ярославщини, Любачівщини, Холмщини, Підляшшя у період 1918-1939.

Сьогодні ми хочемо похилитися над їхніми могилами, щоб їм віддати належну пошану, а нам і нашим нащадкам допомогти плекати думку, що історію творять небайдужі люди, заангажовані в працю для суспільного блага.

Хочемо водночас усвідомити, що польсько-українська історія не обмежується поодинокими сумними чи радісними подіями, але поляки і українці були і будуть сусідами завжди.


Фінансові пожертви на кошти виконання проєкту слід надсилати на банківський рахунок Українського історичного товариства у Польщі з допискою "Na działalność statutową – żywi w naszej pamięci"

Nr konta: 36 1440 1387 0000 0000 1310 6525

Для закордону:

BIC (SWIFT): BPKOPLPW

IBAN: PL 36 1440 1387 0000 0000 1310 6525

Bank name: PKO Bank Polski SA

Bank address: PKO Bank Polski S.A., 02-515 Warszawa, ul. Puławska 15


Без Вашої фінансової підтримки наш задум неможливо реалізувати. Збережім пам'ять про місця поховань наших славних предків!


Д-р габ. Роман Висоцький,

Ярослав Вуйцік,

проф. Ігор Галагіда,

д-р габ. Богдан Гальчак,

проф. Роман Дрозд,

проф. Ростислав Жерелик,

д-р Григорий Купр'янович,

Александр Маслей,

проф. Марко Мельник,

д-р Лука Рейт,

Юрій Рейт,

Мирослав Скірка,

Олександр Стець,

Петро Тима

Володимир Молодико: Герой Крут Павло Кольченко. Невідомі факти з біографії

Одним з відомих Героїв Крутів є Павло Кольченко – 21-річний чотовий студентської сотні, що потрапив у полон до більшовиків і був ними замордований. Дата й місце уродження крутянця донедавна залишалися "білими плямами" в його біографії.

Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.