Влада накидає бюджетний зашморг на політику пам’яті

Схвалений 26 листопада урядом проєкт держбюджету на 2021 рік підвередив виразне прагнення нинішньої влади накинути фінансовий зашморг на політику національної пам’яті.

 
Архітектурний проект, за яким на алеї Героїв Небесної Сотні мають побудувати Національний музей Революції Гідності

Нагадаю, навесні правляча монобільшість вилучила з видатків на гуманітарну сферу десятки мільярдів гривень у антиковідний фонд. Гроші вилучили нібито для боротьби з пандемією і обіцяли невдовзі повернути, якщо не в бюджеті цього року, то в бюджеті-2021.

Як "ефективно" використали антиковідний фонд, вже знає вся країна – просто закатали в асфальт. Десятки мільярдів успішно "засвоєні" наближеними до влади компаніями в ході того, що в народі називають "великим крадівництвом". І тепер люди, які могли б жити, помирають у лікарнях через нестачу кисню.

А як "повертають" витягнуті на це велике крадівництво гроші, можете судити самі:

На державні заходи у сфері політики пам'яті, реконструкцію приміщення Архіву національної пам'яті та діяльність музею Майдану в бюджеті 2020 року передбачалося 96 мільйонів, у бюджеті 2021 – лише 43 мільйони.

Це означає, що про реконструкцію приміщення архіву чи будівництво приміщення музею Майдану в наступному році не може бути й мови.

До речі, не сумніваюся, що атака влади на музей Майдану, риторика СБУ, МВС та прокуратури про буцімто причетність колективу музею до "розкрадання" бюджетних коштів спрямована, зокрема, на те, щоб результати міжнародного конкурсу не були реалізовані й у Києві ніколи не з'явилося ні Меморіалу Небесної Сотні, ні гідного приміщення музею Майдану.

І заборона будувати меморіал, і обшуки в музеї, і бюджетний зашморг – ланки одного ланцюга.

Інший приклад: у доковідному бюджеті 2020 року на надважливу програму діяльності Українського інституту МЗС, промоцію України у світі і зв'язки з закордонним українством передбачено було 133 мільйони (що й так дуже мало), а в бюджеті 2021 року – лише 59 мільйонів гривень. Це означає повну зупинку хоч скількись дієвої культурної дипломатії держави.

Можна було б повірити, що блокування за допомогою фінансового зашморгу таких надважливих програм – необхідність, викликана бюджетними труднощами. Якби не вже згадане "велике крадівництво" чи додаткові мільярди, які уряд без проблем роздає на МВС чи, наприклад, на телесеріали.

Цілеспрямовано позбавляються коштів саме ті інституції і програми, які для Москви як кістка в горлі, бо можуть при відносно незначних видатках ефективно протидіяти російській інформаційній агресії.

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.