Обшуки у Національному музеї Революції Гідності. ЗАЯВА

За два дні до річниці Майдану затемна слідчі СБУ та поліції увірвалися додому до генерального директора Ігоря Пошивайла, потім до офісу, щоб “знайти” документи щодо будівництва Меморіалу Небесній Сотні, доступні онлайн – на платформі публічних закупівель Prozorro.

 

Слідчі висувають обвинувачення в тому, що не здійснювалися роботи із спорудження меморіалу, на які підрядник отримав фінансування. Утім – півтора роки тому на початку планованих робіт їх проведення було заборонено за рішенням Печерського районного суду Києва за поданням Генеральної прокуратури! Досі арешт ділянки Генпрокуратура не зняла, а продовження робіт загрожує кримінальним покаранням.

З другого боку, інші правоохоронні органи починають кримінальне переслідування музею за виконання рішення суду та приписів прокуратури.

Упродовж двох років музей системно інформує органи влади та громадськість про ситуацію, яка склалася, але на такий результат розгляду наших звернень про потребу увічнення пам'яті про Героїв Небесної Сотні ми не сподівалися.

Команда Музею Майдану не припиняє роботу по організації подій на вшанування Революції Гідності, хоч і перебуває під моральним тиском через обшуки.

Дякуємо журналістам і громадськості за оперативну підтримку. Боремося!

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.