Спецпроект

Музейні бабусі у смертельній небезпеці!

Звернення ІКОМ України до Прем'єр-Міністра України та Міністра охорони здоров'я України з приводу відкриття музеїв у рамках пом'якшення карантину.

 
Світлина ілюстративна

 

"Історична правда" публікує звернення Українського комітету Міжнародної ради музеїв у повному обсязі.


Шановний пане Прем'єр-Міністре,

Шановний пане Міністре охорони здоров'я,


Музеї та заповідники України з нетерпінням чекають на стабілізацію епідеміологічної ситуації, адже їхня місія – працювати для суспільства, зберігаючи та презентуючи національне культурне надбання.

Музейні заклади можуть стати важливими осередками емоційного відновлення для людей після безпрецедентних карантинних обмежень.

Карантин призвів до повної зупинки класичних видів музейної роботи – проведення екскурсій, лекцій, дитячих занять та інших програм, які передбачають збір людей у групи, безпосреднє спілкування і спільні творчі активності на місці. Із зупинкою цих програм музеї також втратили свій дохід.

Втім, сьогоднішні заяви щодо планів продовження карантину до 12 травня із пом'якшеннями у вигляді роботи музеїв викликали обґрунтовану занепокоєність музейної спільноти.

Музеї прагнуть повернутися до виконання своїх суспільно важливих завдань в повному обсязі. Однак ми вважаємо необхідним підкреслити ризики, які виникнуть у разі виходу музеїв з карантину без належної підготовки.

Український комітет Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) звертає вашу увагу на наступне:

- Значний відсоток працівників музеїв та заповідників (зокрема, працівників експозицій – музейні доглядачі, касири, гардеробники, позавідомча охорона, прибиральники, інженерно-технічні працівники) – це люди віком 60 і більше років, які наразі повинні перебувати на самоізоляції. Музеї, які оберігають національні скарби, при цьому не включені до переліку об'єктів критичної інфраструктури, тому на них не поширюється відповідне виключення для працівників віку 60+.

- Музейні приміщення – експозиційні зали, фондосховища тощо – мають особливий температурно-вологісний режим, їх не можна вільно і наскрізно провітрювати (протяг шкодить музейним предметам), не можна кварцувати або дезінфікувати ультрафіолетом чи розпиленням речовин тощо, крім того, у більшості музеїв відсутні сучасні системи вентиляції. Це означає, що перебування в замкнених музейних приміщеннях людей, що переносять вірус бессимптомно, може становити підвищену загрозу.

- Музеї не зможуть відновити докарантинні форми групової роботи (екскурсії та ін.) з огляду на вимогу дистанціювання та обмеження загальної кількості людей навіть у тих приміщеннях, які можна провітрювати через відсутність музейних предметів.

- Музеї та заповідники потребують значних додаткових коштів на повноцінне регулярне забезпечення засобами індивідуального захисту для працівників, на закупівлю безконтактних термометрів, засобів для дезінфекції тощо. Відновлення роботи без повноцінного фінансового забезпечення цих витрат з бюджетів відповідних рівнів неможливе.

- Музеї, насамперед у великих містах, не зможуть відновити роботу без відновлення роботи громадського транспорту, оскільки значна кількість працівників не має власного автотранспорту та не може собі дозволити таксі, тоді як музеї не мають фінансування, щоб забезпечувати щоденну розвозку для колективів.


На наш погляд, рішення щодо відновлення роботи музеїв та заповідників не може бути прийняте в односторонньому порядку без урахування специфіки кожного конкретного музею, його доступності для співробітників та відвідувачів, механізмів забезпечення музеїв необхідними засобами індивідуального захисту та епідемічної ситуації на місцях.

Щоб мінімізувати ризики та виробити ефективний, гнучкий механізм відновлення після карантину, музеї, як і інші бюджетні інституції, потребують довіри з боку органів управління до їхніх компетенцій у прийнятті рішень, конструктивної взаємодії з органами державної та місцевої влади, додаткових ресурсів та повноважень, підкріплених відповідними нормативними документами, зокрема, і в частині остаточного вирішення, відкривати музей чи ні, з урахуванням специфіки ситуації у кожному конкретному закладі.

У зв'язку з цим ми пропонуємо передбачити у Постанові Уряду можливість поступового виходу з карантину музейних закладів за спільним рішенням органу управління (власника) та музею, а також врахувати потребу музеїв у додаткових ресурсах для забезпечення захисту колективу і відвідувачів, та необхідність одночасного поновлення роботи громадського транспорту.

Такий підхід дозволить максимально швидко, але безпечно відновити роботу музейних закладів в інтересах українського суспільства.


Український комітет Міжнародної ради музеїв (ІКОМ України)

21.04.2020 р.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...