Остання брехня. Про що говорив Путін в ООН

Міць обдурення у Третьому рейху і в СРСР, грандіозні витрати на пропаганду, тотальність обману не змогли запобігти падінню двох людоїдських режимів. Нацизм протримався 12 років, а більшовизм - 74.

Виткана з цинізму, нахабства і брехні промова Путіна на 70-й сесії Генеральної асамблеї ООН породила в мені каскад думок про марність брехні.

Проживши більшу частину життя при тоталітаризмі, я переконався в руйнівності брехні і безмірній глупоті "промивання мізків". Адже саме цинічна брехня нацизму-більшовизму зруйнувала спочатку гітлерівську Німеччину, а потім комуністичний СРСР.

Міць обдурення німців і росіян, грандіозні витрати на пропаганду, тотальність обману не змогли запобігти дуже швидкому в історичному масштабі падінню двох людоїдських режимів: нацизм протримався 12 років, а більшовизм - 74, хоча гнити почав ледь не з моменту свого виникнення.

І коли руйнувалася світова "надія і опора", вже жодна душа, включаючи нинішніх апологетів "скреп", не вийшла на захист гнилля.

Ось що цікаво: на піку гітлер-сталінського обману режим здається незламним, а обробка свідомості - незворотною. Але міць зомбування - не більше ніж короткочасний гіпноз, прокинувшись від якого, обовванений масованою пропагандою народ швидко розбирається, що й до чого в цьому світі.

І навіть на вершині обману дітки більшовицьких вождів, як і сім'ї путінської кліки, тікали і продовжують бігти не в Китай, КНДР, Венесуелу або на Кубу, а в Європу і в США.

Більшість нащадків перших-других осіб "совка" спочатку воліли роботу за кордоном, а потім остаточно "змотали вудки". Я вже не кажу про сотні й тисячі нинішніх мажорів державних "патріотів" - опричників правлячої еліти Росії, що звили свої гніздечка в настільки ненависно-жаданих батькам лондонах і майямі.

Як не робили з арабів дурнів тамтешні ЗМІ, як не лякали народи Заходом, а куди нині тікають його ненависники? Спочатку вони цю Європу називали шайтаном, а тепер кинулися туди прориватися.

Мало де, крім Росії, зомбування настільки тотальне, як у КНДР, а куди втікають нещасні північнокорейці за першої нагоди, куди рвуться від кімового "щастя"? Природно, до найлютіших ворогів.

Важко заперечувати замороченість народів, денно і нощно оброблюваних путінською, ісламістською або кімовською пропагандою.

Жовтень 1938 року. Судетські німці в місті Егер [нині Хеб на заході Чехії] вітають анексію Гітлером Судетського краю Чехословаччини. Після 1945 року влада Чехословаччини депортує з Судетів більшість німців, близько 3 млн

Але я переконаний в тому, що грандіозні, позамежні кошти, що витрачаються на зомбування народонаселення, витрачаються даремно. Тому що гіпноз цей - ненадійний і поверховий.

Як за "совка" обовванений радянський народ чомусь давиться в чергах за західними джинсами і кросівками, а не за продукцією фабрики "Скороход", так і нині росіяни рвуться в Європу, а не до останніх двох-трьох путінських друзів.

Політичний успіх і безпеку неможливо будувати на насильстві і тотальному обмані. Ще Авраам Лінкольн казав: "Скажіть людям правду, і країна буде в безпеці".

Можна переінакшити: для країни немає більшої небезпеки, ніж тотальна брехня.

Фейковий світопорядок, накреслений Путіним в останній промові, призначений виключно для "внутрішнього споживання", але він приречений, як і всі колишні ініціативи, збудовані цілковито на цинізмі, нахабстві і брехні "миротворця"-наперсточника.

Тому що брехня швидкоплинна і поверхнева, а народ, навіть зомбований, мозочком відчуває, де правда, а де обман. І жодний рейтинг вже нікого не заморочить.

Джерело: Новое время

Дивіться також:

Путіна вкотре порівняли з Гітлером

Фашизм повертається до Європи зі Сходу

Гітлер до 1939 року був хорошим - російський політолог

Донецькі шахтарі спалили прапори Третього рейху й СРСР. ВІДЕО

Путін назвав Геббельса талановитим: "Він домагався свого"

Плакат "ДНР" - рімейк нацистської пропаганди. ФОТО

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.

Олена Буруль: Як Голодомор з'явився і зник у любовному романі 1933 року

В листопаді 1933-го в газеті Welt Blatt, що видавалась у Відні, з'явився фрагмент роману Клотільде фон Штегманн "Завдяки тобі я знайшов батьківщину". Герой втікає з Радянського союзу до Німеччини у бочці, перепливаючи Дністер, там влаштовується на роботу, рятує дочку консула від падіння з коня. Всі ознаки третьосортного чтива для домогосподарок. Якби не початок роману, де йдеться про жорстоку більшовицьку політику і детально описуються події Великого голоду в Україні.