Спецпроект

П'ятидесятники та УПА. Про маловідомі стосунки протестантів і підпілля

Невідома історія. "Християни віри євангельської вже готувалися прийняти мученицьку смерть, як раптом з'ясувалося, що той повстанець, який планував погубити п'ятидесятників - замаскований агент НКВС". (рос.)

В українській історії взагалі не вивчена тема взаємовідносин та участі протестантів в антирадянському підпіллі, боротьбі у лавах УПА. Короткий уривок із книги А.В. Райчинця частково створює загальну уяву про відносини між п'ятидесятниками (одна із деномінацій в протестантизмі) та УПА. Відсутність тісної співпраці між двома таборами можна пояснити частково ворожістю одних, боязню та наївністю інших.

"Уже в послевоенные годы, когда повстанцы, прятавшиеся в лесах, наводили страх на советскую власть, один из них решил натравить свою боевую группу на сулимовских (село Сулимов Нестеровского (Нестерів - радянська назва Жовкви) района Львовской области) пятидесятников и "перевешать" иноверцев на вербах, в изобилии росших по берегам местной речушки.

Христиане веры евангельской уже готовились принять мученическую смерть, как тут выяснилось, что тот повстанец, планировавший погубить пятидесятников, - замаскированный агент НКВД.

Притом "стучала" у него вся семья – даже дети помогали в этом неблаговидном деле, относя в бидонах с молоком донесения в отделение НКВД, находившееся в соседнем городке Куликове.

В результате на вербе повесили самого "стукача", а его семью расстреляли по законам военного времени.

В целом же недоверие и излишняя осторожность жителей Сулимова по отношению к пятидесятникам не выливалась в активные действия.

Учитывая тот факт, что некоторые родственники пятидесятников шли в УПА, а многие крестьяне так или иначе помогали повстанцам (тетя нынешнего епископа ХВЕП Михаила Паночко носила им еду, за что была арестована и отправлена в лагеря), неудивительно, что повстанцы часто предупреждали пятидесятников об облавах или слежках со стороны одних и других.

Однако в целом христиане веры евангельской по мере сил старались отдалиться от антисоветского подполья. Для этого была весомая причина: Библия призывает верующего быть покорным любой власти.

Кроме того, большинство повстанцев были греко-католиками, а отношения между ними и пятидесятниками оставались натянутыми в силу разных причин, преимущественно догматического характера.

Но было здесь и еще одно обстоятельство, более важное. Повстанческое движение (несмотря на свою тесную связь с греко-католической церковью) оставалось в основе своей все-таки светским – в особенности после того, как умер Андрей Шептицкий. Теперь некому было наставлять на путь истинный молодых патриотов, готовых пожертвовать ради Отчизны и собой и другими…

Для пятидесятников же основой построения государства была Библия. Особое внимание обращалось на ветхозаветные пророчества о том, что без Бога любая нация обречена на упадок и гибель.

Галицкие пятидесятники не меньше других мечтали о свободной Украине, но возрождать нацию и строить государство хотели исключительно на Божьих принципах, то есть на первом месте у человека должны быть вера во Христа и покаяние, любовь к Богу, к своим ближним и обретение благодаря этому жизни вечной.

Поэтому проповедь Евангелия, безупречное христианское поведение и служение людям в то беспокойное время для галицких пятидесятников были важнее стремления к национальной независимости".

Райчинец А.В. Воздвигнутые Богом. - Одесса: Духовное возрождение, 2010. – С. 54-56.

Історія записана і оброблена Віктором Заславським

Джерело: ЖЖ jesfor

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.