Левко Лук’яненко — наш Джефферсон. Згадує та міркує Вахтанг Кіпіані

7 липня стало відомо про смерть Левка Лук’яненка. Своїми спогадами про нього в ефірі радіо "Культура" поділився редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані. Говоримо і про біографію видатного громадського діяча, і про його внесок у становлення української Незалежності.

Шампанське, сир та ікра. Що їли на застіллі нацисти й комуністи в 1940 році

Процес переселення німецького населення до Райху мав відбуватися під контролем Радянсько-німецької мішаної комісії з евакуації. Щоб це здійснити, делегації комісії мусили тісно спілкуватися. Яких форм це спілкування подекуди набувало, видно з такого промовистого документу.

"Пересопницьке Євангеліє". Історія видавничого проекту часів Януковича

На цій книзі, тримаючи руку, приймають присягу українські президенти. Це безцінна унікальна пам'ятка. Успішна спроба її перевидання і невідомі досі закулісні подробиці "сприяння влади" демонструють справжню якість управлінської та політичної еліти.

Українська міліція Львова: «бандерівська» чи «робітничо-селянська»?

Здебільшого діяльність української міліції у Львові розглядають у контексті антиєврейських акцій літа 1941 року. Натомість питання чисельності УНМ, її керівництва та структури, походження та приналежності її членів до певних організацій як правило залишаються поза увагою.

Допоки одного дня... Кенгір очима повстанця

Близько сьомої години ранку жінки й дівчата другого бараку жіночого табору беруться за руки і з піснями виходять на подвір'я, назустріч танкам. Не стануть же вони так просто врізатися у жіночі лави, - сподіваються вони. Але танки врізаються.

Невідоме ексклюзивне інтерв'ю Квітки Цісик

Донедавна вважалось, що єдиним інтерв’ю з легендарною співачкою Квіткою Цісик, яке збереглось до теперішього часу, є відео матеріал, записаний Олександром Горностаєм у 1992 році. Ще одне інтерв’ю записав для Національного радіо на початку 1991 року український музикант Кирило Стеценко.

Українська муштра: від Хмельницького до Петлюри

Слово "чета" запозичив із сербської мови Кирило Трильовський, який дуже обурювався, коли це слово перекручувалось на "чота". Мовознавець Василь Задорожний вважає, що в цьому випадку "фонетика перемогла історію". Фонетичні зміни у твірному "чота" склалися внаслідок закономірної лабіалізації "е" після шиплячого, як наприклад у словах "жона" (кол. "жена"), щока (кол. "щека") тощо.

ПРИВАТна історія. Ділове партнерство комсомольців з капіталістами

Приватбанк, зареєстрований 19 березня 1992 року, з перших днів діяв за принципом "Що не заборонено — те дозволено". А якщо раптом заборонено, то скільки банк втратить, порушивши заборону, і скільки втратить, лишаючись законослухняним? Можливо, вигідніше порушити заборону й заплатити штраф, якщо його звинуватять у порушеннях, залишивши конкурентів позаду.

“Сатана” у спідниці або ж підпільниця, яку оминають кулі

“У зв'язку з цим залишилась там сама “Христя”, енергія якої є рівноважна силі сотні “Бурлаки” - так напише про підпільницю Ірину Тимочку “Христю” провідник Василь Галаса “Орлан” і доручить їй найвищу посаду серед жінок на Закерзонні — провідниці надрайону “Верховина”. Відбудеться це у 1947 р., коли терен переживатиме важкий час кадрових втрат.

Кілька слів про джерела: відповідь Джону-Полу Химці

Кілька років тому я показував фахівцеві зі судової медицини фотографії Печарського з його посвідчення та людини з однієї зі сцен погрому, яку Химка також "ідентифікував" як Печарського. Я запитував, чи на обох світлинах зображена одна й та сама людина, чи різні. Відповідь була однозначною — на обох фотографіях різні люди.

Люди Кенгіру. "Нам сонце всміхалось крізь ржавії грати…"

Великі ГУЛАГівські повстання примусили радянське керівництво засумніватися у здатності контролювати навіть табори. Ці повстання спричинили зміну політики і народили "Відлигу". До остаточного розпаду СРСР залишалося більше 30 років. Але перший крок на цій дорозі зробили люди Кенгіру.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.