Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza
16 травня 2022 — Юрій Юзич
У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін
12 травня 2022 — Данило Мельніченко
Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий
9 травня 2022 — Олександр Пастернак
У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською
6 травня 2022 — Марина Траттнер
Минуло вже 70 днів від початку повномасштабного російського вторгнення. Багато це чи мало? Чи добре Україна тримається? І скільки ще може тривати війна? Замість чітких відповідей на ці та інші актуальні питання пропонуємо трохи абстрагуватися. І приміряти часовий відрізок 70 днів на збройні конфлікти минулого. Здається, така вправа здатна дати нам корисні уроки того, як оцінювати сучасні події у ширшому історичному контексті
5 травня 2022 — Максим Майоров
Багато суспільно-політичних процесів, які переживає сучасна Україна, інспіровані спецслужбами країни-агресора (Російської Федерації) уже мали місце в світовій історії. Протирелігійна пропаганда в Пласті – українському скавтингу, яка вперше реалізовувавсь у середині 1920 років – не була випадковістю. У 1948 році британський уряд в структурі Міністерства закордонних справ створив секретний протимосковський підрозділ – Департамент інформаційних досліджень з метою "протидії радянській пропаганді та проникненню"
28 квітня 2022 — Юрій Юзич
Великі флагманські кораблі є не просто військовою одиницею у флоті. Вони мають потужне вседержавне й загальнонаціональне символічне значення. Показово уособлюють силу та міць країни на морі. Відповідно, втрата їх дуже болюча (а радість від знищення неймовірно підбадьорює й мотивує під час війни!). На морі взагалі багато символізму. Було і є. Й не лише у Росії. Та чи вперше тонуть російські флагмани? Ні. Траплялось це, й досить часто, як для чільних суден ВМС, у попередньому ХХ столітті
27 квітня 2022 — Іван Стичинський
Назви топонімів на честь представників російської науки та культури з'явилися на мапі Львова після 1945 року виключно для того, щоб засвідчити належність міста до російського культурного простору і підкреслити важливість російсько-української дружби. Через них, по суті, відбувалося просування і ствердження російського домінування. Об'єктивних причин зберігати ці урбаноніми й надалі немає. Російські діячі, на честь яких було перейменовано вулиці, жодним чином не були пов'язані зі Львовом, Галичиною чи Україною. Більшість з них це фігури локального значення, маловідомі у світі, особистості, які є частиною суто російського канону
21 квітня 2022 — Тарас Радь