«Дорогі селяни, озброюйтесь хто чим може, виганяйте дух радвлади зі свого села. Годі нас грабувати, годі пити селянську кров трудову. Земля вся наша і податки не повинні здиратися. За грабунок, насилля над селянином ми самі повинні відстояти».
27 лютого 2015 — Вікторія Задера
Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.
18 лютого 2015
"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".
17 лютого 2015 — Олександр Зінченко
Трагічна доля Дрездена стала одним із жахливих символів тотальної війни. Чи бомбардування міста союзниками було виправдане військовою необхідністю? І тепер, через 75 років після знищення міста не вщухають гострі суперечки про війну, провину та відповідальність.
13 лютого 2015 — Андрій Козицький
«…Я підійшов до одної студні напитися води, але там побачив баньку з молоком. Я витягнув баньку з студні і почав пити зверха сметану. Кілька разів собі потягнув і пізніше щось тверде приплило з молока до моїх вуст. Ага, масло, я собі подумав. Відчинив широко уста і клацнув зубами, а то, най би його дідько взяв, була жаба».
2 лютого 2015 — Юрій Нестор
У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.
26 січня 2015 — Олександр Зінченко
За часів існування Чеченської Республіки Ічкерії (далі – ЧРІ) у Грозному три вулиці були названі іменами наших земляків: Степана Бандери, Олександра Білого (справжнє прізвище – Музичко) та Олега Беркута (справжнє прізвище – Челнов).
14 січня 2015
Шестеро єврейських утікачів переховувались в одній землянці з українськими підпільниками-націоналістами. Дитяча дружба допомогла перемогти Голокост і нелюдяність військового часу.
4 січня 2015 — Олександр Гогун