Де живе пересічний українець. КАРТА

Центр мас етнічних українців за переписом 2001 року знаходився у Черкаської області. Центр мас етнічних росіян знаходився на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей. Центр мас усього населення у 2011 році - на півночі Кіровоградщини.

Мова піде про географічне місце проживання медіанного українця та росіянина за результатами перепису 2001 року.

Населення районів та міст взяте звідси, частка українців і росіян у населенні взята з книги Дністровський М. С. - Етногеографія України.

Отримані центри мас представлені у вигляді точок на карті частки українців у населенні. (У) і (Р) - центри мас українців і росіян за переписом 2001 р., (Н) - центр мас всього населення у 2011 р.

Центр мас означає, що на північ від цієї точки проживає така сама чисельність людей, як на південь. Аналогічно з заходом і сходом.

 Джерело: pollotenchegg.livejournal.com. У більшому розмірі тут

Центр мас етнічних українців за переписом 2001 року знаходився у північно-західній частині Черкаської області, приблизно на довготі східної частини Києва.

Центр мас етнічних росіян знаходився на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей, приблизно на довготі східної частини Запоріжжя.

Центр мас всього населення у 2011 р. - на півночі Кіровоградської області (Новомиргородський район). У 2001 р. трохи східніше, але думаю що все одно в межах позначки (Н).

Методологія та ж, що в розрахунках про центр населення України 2011 року.

Проводилась приблизна лінія по широті, рахувалась по районах (і частинах районів) чисельність населення з однієї сторони і порівнювалась із необхідною - половиною від чисельності на 01.01.2011, тобто з 22,89 млн.

Якщо з першого разу вимірювана половина не потрапляла на потрібну чисельність (а так і було), лінія широти переміщувалась у потрібному напрямку і додавалась чисельність населення районів, які лежали між цими двома лініями. І так до досягення 22,89 млн. Потім те саме з довготою.

Джерело: ЖЖ pollotenchegg

Інше за темами СТАТИСТИКАКАРТИ СОЦІОЛОГІЯ

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.