Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО

1 листопада відбудеться фінальний етап проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний Музей". В цей день визначиться, хто з п'яти українських музеїв, які стали фіналістами конкурсу, отримає грант у розмірі 10 млн гривень.

"Історична Правда" побувала в кожному з цих музеїв. Ми дізналися, як зараз виглядають експозиції і що музейники планують зробити, якщо виграють грант. Пропонуємо читачам приєднатися до нас.

Сьогодні - екскурсія Донецьким обласним краєзнавчим музеєм.

-----------------------------------

Донецький обласний краєзнавчий музей знаходиться в центрі міста, на вулиці Челюскінців, неподалік стадіону "Донбас-Арена". Від возкалу ходить трамвай №1, часто і швидко, є ще тролейбуси і автобуси - добиратися зручно.

Ми пройшлися до перетину Челюскінців і проспекту Миру і пройшлися кількасот метрів уздовж парку і стадіону. Далі виявився виставковий центр зі жвавим рухом відвідувачів. Експозиція була присвячена вугледобуванню.

Народу на шахтарську виставку наїхало так багато, що вони спробували зайняти весь паркувальний майданчик краєзнавчого музею, розташованого по сусідству.

Музей розташовано у чотириповерховій споруді, відбудованій у 1943 році на місці зруйнованого у Другу світову Музею Революції.

Музей було засновано у 1924 році як Музей Революції. Знищений під час бойових дій 1941-43 рр. заклад відновлено в 1943-му як історичний.

Зараз Донецький краєзнавчий - великий музейний комплекс. До його складу, крім власне краєзнавчої експозиції, входять філії:

- музей композитора Сергія Прокоф'єва;

- музей театрального діяча Володимира Немировича-Данченка;

- музей лісу;

- меморіальний комплекс "Савур-Могила".

Оголошення для відвідувачів біля головного корпусу

До складу Донецького краєзнавчого має увійти і створений силами його колективу музей "Твоїм визволителям, Донбасе". Він розташований неподалік головного корпусу, в парку за "Донбас Ареною", і спершу ми побували там.

Експозицію "Твоїм визволителям..." було відкрито 9 травня 2012 року. В цей день у музеї побувало 25 тисяч відвідувачів.

Розташований у "найтуристичнішому" місці Донецька, в парку, біля стадіону "Євро-2012", присвячений історії краю в Другу світову війну музей, став, напевно, найбільш відвідуваним музеєм міста.

Експозиція розташована під величним пам'ятником, який видно здалеку. Ліворуч - "Донбас Арена", сам краєзнавчий музей - праворуч, у парку за монументом

Біля музею - виставка зброї:

Алея від музею до перехрестя Миру і Челюскінців

Якщо буде дозволено таке порівняння, то організація нової експозиції - свого роду демонстрація колективом Донецького обласного краєзнавчого своїх можливостей.

Після входу під монументом розташована виставка, яка зображує розлом між мирним життям Донецьку і війною 22 червня 1941 року. Разом із озвучкою діє досить вражаюче, особливо на дітей:

Після входу під пам'ятником потрапляєш у вестибюль, яким спускаєшся вниз:

Екскурсія на фото стоїть біля входу в інсталяцію, присвячену донецькій шахті №4/4-біс на Калинівці

У шурфі шахти №4/4-біс нацисти знищували людей. Євреїв із гетто, підпільників, партизан. Один гірничорятувальник, який врятувався в бічній ніші, провів у шурфі три дні, поки зміг вилізти. За цей час у шурф було скинуто 60 людей.

Загалом у шурфі знайшли свій останній прихисток 75-100 тисяч громадян УРСР. Це найбільше в Україні поховання жертв нацистів після Бабиного Яру.

В макеті шурфу шахти №4/4-біс - фото жертв. З 75 тисяч вдалося ідентифікувати тільки 150

Зразок оформлення стенду:

Щодня тут бувають 800-1200 відвідувачів.

Без погонів. Такою була червоноармійська форма на початку Другої світової і Великої вітчизняної

Армійська газета закликає солдат згадати про традиції шахтарської праці:

"...міцним гірняцьким ударом!"

Деталь - німецька пропагандистська листівка 1941 року:

У спеціальному кінозалі демонструється коротенький фільм для відвідувачів:

Багато інсталяцій. Ось, приміром, палата у шпиталі:

В музеї встановлені інтерактивні кіоски, можна дізнатися все про деталі експозиції:

Можна й послухати. Чотири кнопки: "українська", "російська", "english" і "стоп"

Ось іще один інтерактивний кіоск, присвячений Донбаській наступальній операції 1943 року. Працюють усі мови, англійська в тому числі.

Батьківщина кличе виконати свій обов'язок:

Один із плакатів у коридорах експозиції

Загалом експозиція виконана у світлих тонах. Для проведення екскурсій використовуються електронні указки, музика, додаткові звуки (наприклад, аудіо танкового бою тощо).

Вхід і спуск униз, крізь експонати

У книзі відвідувачів уже є чимало записів. Військовослужбовці ВВ МВС України дякують за "доступно выраженные эмоции времен ВОВ", хтось із Києва пише про "це дуже цікавий історичний музей, він носить пам'ятку нашої історії. Слава Україні!"

Багато записів, пов'язаних із футболом - спадок чемпіонату Європи. Саме в цьому музеї, розташованому на видному місці біля стадіону, бували фанати. Ось кілька записів:

Саймон із Лондона висловлює захоплення дівчатами і музеєм, каже, що суддя Україні не зарахував гола і про те, що краще бути пакістанцем, ніж німцем

А ось відгуки з Берліну й Іннсбрука:

"Шокуюче, але фантастично"

"Раніше донецькі молодята їздили класти квіти до пам'ятника Леніну, - говорить старший науковий співробітник Донецького краєзнавчого Олена Нелюб, яка проводить екскурсію читачам ІП. - А зараз сюди".

Місце тут справді красиве. Вигляд з протилежного боку монументу "Твоїм визволителям, Донбасе":

Парк, річка Кальміус і терикони на протилежному березі. З того боку вже Макіївка. В часи імперії там були землі Війська Донського

А ми тим часом повертаємося до головного корпусу краєзнавчого музею:

Вхід. Обабіч стоять середньовіні степові кам'яні скульптури

При вході у головному вестибюлі нас зустрічає камінь із зображеннями, які можуть бути прадавнім календарем:

На стінах розвішані видовищні фото Донецького регіону з висоти пташиного польоту. Деякі з них планується використати у мультимедійній проекції на стелю в першому залі.

Головний вестибюль

Загальний вигляд першого залу - "Рослинний і тваринний світ Донецької області":

Вдалині - одна з найбільших в Україні діорам, яка презентує багатство флори і фауни в національному парку "Святі гори"

Природознавча тематика перших залів вочевидь захоплює в першу чергу саме дітей. Власне, краєзнавчий і розраховує в першу чергу на таку аудиторію. Назва донецької конкурсної заявки в рамках проекту "Динамічний музей" - "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

Працівники кажуть, що хочуть встановити в залі інтерактивні кіоски і для дітей з обмеженими можливостями - наприклад, для тих, хто погано чує і бачить.

Зразок одного зі стендів:

Маленька "діорамка" про Великий Степ і Донеччину в середньовіччя

Фрагмент діорами про національний парк "Святі гори":

Опудала тварин - те, що подобається малюкам:

Лисенята

Перед поїздкою у Донецьк ми говорили з кількома місцевими знайомими, які побували у краєзнавчому музеї на шкільній екскурсії. Всі вони згадували про опудало кабана. Ось воно:

Кабан з поросятами

Додатково у пластикових теках можна подивитися деталі:

Гербарії

Дітлахам цікаво дізнатися, що, скажімо, дрофа (жахи полювання на яку колись епічно описав Остап Вишня) вже не гніздиться на Донеччині, буває тут тільки під час міграції.

На екскурсії дітям роздають магніти, щоб вони маркували певних тварин. Щоб малим було цікаво.

На цій стіні хочуть зробити інтерактивну експозиції про найкращі природні заповідники області. "Щоб не думали, що Донбас - це тільки шахти"

Але крім дітей, за словами працівників, природознавчу частину з задоволенням відвідують і старші. Студенти приводять дівчат, дорослі приходять сім'ями.

Початок експозиції другої зали - "Геологічне минуле нашого краю":

Якщо знаєш, звідки взялся вугілля, ростеш більш відповідальним громадянином

"Можна торкатися!" Відбитки рослин, яким мільйони років:

"Схоже на ялинку?" - "Так!" (на дитячій екскурсії)

Завдяки динозаврам діти краще запам'ятають і скам'янілих молюсків:

Гірнича промисловість краю забезпечує музей унікальними експонатами

Останки викопного мамонта - гордістю музею:

"Хочемо зробити тут 3D, зі звуком, наче йде стадо мамонтів, буде потужно. Для дітей, які погано бачать, можна зробити тактильну картинку, вони торкаються моделі в навушниках і відчувають розмір тварини".

Частина музейного колективу

Стенд про прісну воду. Донецьке ноу-хау - використали театральну сітку замість скла.

І ще про прісну воду - це дефіцит на Донбасі. Документ 1958 року:

Експонат і етикетка

Інтерактивність 1990-х:

Загальний вигляд геологічної зали:

"Пояснити їм, що таке терикон. Це все - база для роботи з дітьми".

Наступна зала - "Далеке минуле Донецької області". Скіфський воїн V сторіччя, "обличчя" музею, є на логотипі:

Скіф - символ музею

Музейники кажуть, що хочуть встановити в залі інтерактивну підлогу. Щоб під ногами у відвідувачів колихалася трава, а потім з неї вийшов скіфський воїн. І з ним можна сфотографуватися.

Посуд наших скіфських предків:

Етикетаж:

В частині експозиції музею саме тривав ремонт, тож в усій красі зали ми не побачили. Загорнуті в рядно експонати були смішно підписані "прізвиськами" експонатів: "баришня", "китаец", "бен ладен" :)

Одну стіну хочуть зробити інтерактивною - щоб показати заселення краю. Праворуч - половецькі голови

Але кількість експонатів вражає і під час ремонту. Ось козацькі речі з поселення Козача Пристань, заснованого козаками Харківського слобідського полку на Сіверському Донці:

Аркебузний замок, здається, колісцевий

Козацькі речі. Внизу - натруска для пороху. Натискали на клапан, відкривали і сипали порох на мушкетну поличку:

Зала "Донецький край в кінці XVII - першій половині XIX ст.".

Статуя людини з солі - якийсь робітник зробив. Відвідувачі можуть пробувати, якщо без фанатизму:

Дуже потужна інсталяція про початок промислового видобутку вугілля:

Забій у розрізі

Інструменти тих часів. Тачка загрожувала каліцтвом її "оператору":

Експонат, якому більше 100 років. Величезний макет Донецького металургійного заводу, виготовлений у 1895 році на замовлення сина Джона Юза. Сина засновника міста. Юзівка була заснована у 1869-му.

Малесенький фрагментик макету

Філін - чемпіон з французької боротьби:

Спортивні традиції

В залі ховаються під гігантськими накривками меблі тих часів. Тут іноді проводять театралізовану екскурсію Юзівкою XIX сторіччя - швейна майстерня, телеграфна станція, трактир для інженерів...

Музичні інструменти і "побутові прилади" XIX сторіччя - в робочому стані:

Ми піднімаємося на другий поверх, до XX сторіччя. В різних куточках музею регулярно є отакі елементи історії повсякдення - робоче місце, вітальня тощо. Меблі і побутові прилади останніх років імперії:

Заклик 1917 року "Передвиборча агітація не допускається" можна збільшити в розділі "Артефакти"

Визвольні змагання представлені досить хаотично. Працівники музею хочуть встановити інтерактивну стіну, "щоб було чітко видно весь процес".

Шматочок стенду про Центральну Раду

Урна для голосування в раду робітничих депутатів Чистяковського району:

У промислово розвиненому краї широко були розвинені соціалістичні структури, переважно більшовицькі: робітничі ради і озброєна міліція "Червона гвардія".

Листок із номером "4" - заклик голосувати за партійний список більшовиків

Гетьманат Скоропадського представлений у контексті німецької окупації регіону:

Оголошення першого року існування УРСР:

Колекція плакатів:

Заклик до робітників

Заклик до селян - очевидно, часів війни з поляками 1920 року

"За що нас так усі любили", - жартують працівники, показуючи на плакат нижче:

Плакат про важливість донецьких ресурсів для промисловості імперії

"Квиток для входу в Радянську Росію". Для солдат армії Врангеля:

"Ми історію не чикрижимо. Ми прибрали коментарі і не вчимо відвідувачів жити".

Торгівельні вивіски робітничих кооперативів міста Сталіно у 1920-х

Зала "Донецький край в роки перших п'ятирічок":

Загальний вигляд

В кожній залі все більшає промисловості - що й не дивно з огляду на історію регіону.

Модель врубової машини. Діюча

Красиве фото:

Робітнича кляса

Документ народного комісаріату (міністерства) земельних справ УРСР:

Частина зали присвячена Голодомору:

Стенд

Доповідь по партійній лінії про канібалізм у 1933 році:

Експонат

А так жили міщани в ті часи:

"Діти можуть відчути речі та інтер'єр на дотик"

Одна з форм екскурсій для школярів - "Живі картинки". Свого роду квест - діти йдуть музеєм за стрілками, а в деяких місцях їх зустрічають перевдягнені екскурсоводи.

Ось на цій експозиції їх садять за парту, вони пишуть чорнилами, дивляться підручники тих часів, в шоці дізнаються, що найвищою оцінкою було "5":

Школа 1930-х

Микита Хрущов був першим секретарем ЦК КПУ до 1949 року:

У 1940-му в Сталінській області (Сталіно - назва Юзівки-Донецька у 1924-1961 роках, на честь сталеливарної промисловості) працювало більше 30 кінотеатрів:

Загалом на чотирьох поверхах музею розмістилося більше 20 експозицій. Ми провели тут чотири години. Але відвідувачі зазвичай не ходять із зали в залу - музей пропонує безліч тематичних екскурсій.

Виставка "Всі ми діти твої, Україно":

У Донецькій області мешкає 130 націй із 131, зареєстрованої в Україні

Незважаючи на музей "Твоїм визволителям, Донбасе", у головному корпусі теж є експозиція про Другу світову:

Номер, підготовлений виїзною редакцією газети "Правда" в Донбасі:

Класне візуальне оформлення газети

Як жили в 1960-ті:

Кітель Георгія Берегового - генерала-лейтенанта, льотчика-космонавта, депутата ВР СРСР від Єнакієвського округу, рятівника майбутнього президента Януковича:

Дві зірки Героя СРСР. Перша - за Другу світову, друга - за політ у космос

Окрема експозиція до "Євро-2012":

Одна з експозицій - народні звичаї і традиції:

Інтер'єр хати

Тут діти самі можуть підібрати український національний костюм, дізнатися про християнське Різдво і пасхальні традиції, в тому числі євреїв і греків:

Українське Різдво

Нагадування про багатонаціональну історію краю:

Свідоцтво про народження. Батько новонародженого приїхав із білоруського Мозиря - євреї там жили з часів ранньої Речі Посполитої

Робочий стіл письменника і журналіста Івана Костирі:

В останні роки життя Костиря вивчав правозахисний рух

Грамота Королівського філармонічного товариства Сергію Прокоф'єву. Коли у Львові захотіли найменувати аеропорт на честь видатного земляка, в Донецьку теж назвали летовище - на честь Прокоф'єва:

Ще один музичний геній з Донеччини - Анатолій Солов'яненко:

У 1980-му році наклад ілюстрованого журналу "Україна" сягав 230 тисяч екземплярів

Проект реконструкції музею спрямовано на інтеграцію дітей з особливими фізичними й соціальними потребами у суспільство і на розширення можливостей музею за рахунок мультимедійних технологій.

"В результаті заклад стане більш відкритим для відвідувачів, - йдеться в проектній заявці. - Стане музеєм, що дивує і заохочує".

Одна з великих фоток у коридорах - маріупольська "Азовсталь" з неба

Наостанок - трохи статистики про Донецький обласний краєзнавчий музей:

Фонди: 180 тис. одиниць зберігання
Експозиційні площі: більше 7 тис. кв.м
Кількість співробітників: 200
Кількість відвідувачів: понад 200 тисяч за рік
Річний бюджет: 7,7 млн грн

Наступного разу ми підемо на екскурсію до Державного природничого музею НАН у Львові.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Дивіться також:

Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО