Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Пєрацького. А в радянській книзі про цей табір згадано про його в'язнів-оунівців.

 Ця радянська книга містить згадку про Шухевича

У виданій у 1966 році в Мінську, видавництво "Беларусь", книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ, який відсканував автор тематичного блогу про місто Береза та його історію - дуже рекомендую.

Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Навряд чи співробітники Інституту історії партії при ЦК КПБ, які виступили упорядниками цього збірника спогадів і документів, могли думати, що через майже півстоліття ми будемо там вишуковувати зерна історичної правди.

І не про комуністів, а про українських націоналістів.

1935-го року розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь). Це місце стало "ізолятором" для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму. Здійснювались тут і розстріли.

 Гнівні рядки про "ворогів трудового народу"

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В середині 1930-х опинився в "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич.

"Буржуазні націоналісти": як їх змальовувала радянська пропаганда (ФОТО)

У вказаній книзі немає прізвища Бандери, а Шухевича-"Шукевича", на диво, є. Але в якому контексті!

Під час шмону саме біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Не вказано, правда, чиї ;)

Ілюстрація з книги "Они не стали на колени"

Не стверджуватиму, що це дуже цінне історичне джерело, але хай буде і таке. Історична правда складається не тільки з декларацій і маніфестів, але й з отаких дрібних деталей.

Що знайшли чекісти після останнього бою Шухевича

 Отже, той самий документ, де згадується "Роман Шукевич":

 

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

 Приміщення концтабору. Фото - http://territoryterror.org.ua

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.