Спецпроект

Компартія в полі і в труні. Політичні плакати 1950-2010 рр.

На плакаті 1985 року Компартія спочиває в чорному гробі. На іншому - спецпайок пожирає бюрократ в дитячому слинявчику (1980-ті). Навіть дивно, що дещо з цього дозволяли друкувати у радянські часи.

У липні 2011 року в столичній галереї "Мистець" відбулася виставка плакатів сім'ї художників Кудряшових. Це - їхня перша за 60 років виставка, на якій представлено близько 100 робіт.

Євген Кудряшов - художник-плакатист, 83 роки. Етнічний росіянин під час навчання у Львівській політехніці, в 1949-му, знайомиться з майбутньою дружиною Клавдією Доможировою, теж росіянкою.

Разом їх переводять спершу в Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, а згодом у Київський художній інститут.

Випускників відразу бере на роботу популярне видавництво "Мистецтво". Клавдія береться за складні детальні роботи. Тут - і агітпроп, і "про мистецтво дітям".

Євген - навпаки, практично не малює на замовлення. Він приносить у видавництва вже готові роботи. Нерідко їх повертають назад.

"Більшовиченята йдуть у соціялізм". Плакати УРСР часів індустріалізації (ФОТО)

За одним столом з кіношниками Юрієм Некрасовим, Сергієм Параджановим, графіком Георгієм Якутовичем та ін. з'являються ідеї нових плакатів.

На одному з них (1985 р) Компартія спочиває в чорному гробі. На іншому - спецпайок пожирає бюрократ в дитячому слинявчику (1980-ті).
         
Усього за 60 років спільної роботи Євгена та Клавдії Кудряшових було створено більше 600 плакатів. Найновіші - у співавторстві з внуком, професійним художником, Антоном Кудряшовим.

 Євген Кудряшов. "Слався, величне море пшеничне". 1965 р.

Наступний плакат автор коментує так: "я завжди любив тварин і ненавидів бюрократів":

 Євген Кудряшов. "Я вовком би вигриз бюрократизм". 1982 р.

Наступний плакат так і не вийшов друком, щасливо пролежавши 26 років спершу в майстерні, а потім  у будинку художника:

Євген Кудряшов. "Есть такая партия. В.Ульянов (Ленин)". 1985 р.

Спецвідпочинок, спецлікарня, спецкладовище - все це складові спецпайка для привілегійованих. Автор досі не може повірити в те, що плакат на цю тему надрукували і розтиражували того ж року:

Євген Кудряшов. "Спецпайок". 1970 р.

А от іще один плакат на тему спецпайків видавництво не дозволило друкувати:

 Євген Кудряшов. "Все лучшее - детям". (1980-ті).

Плакати часів російсько-японської війни (ФОТО)

У наступній роботі автор цитує рядок хрестоматійного твору Володимира Маяковського. Це сатира на бюрократичну систему - хоча рідний дядько Євгена Кудряшова був близьким приятелем Маяковського:

Євген Кудряшов. "Читайте і заздріть". 1983 р.

Наступний плакат з цитатою з неофіційного гімну сталінських часів "Широка страна моя родная...", тим не менше, друкувався в журналах і періодиці. Напевно, був сприйнятий як екологічний:

Євген Кудряшов. "Человек проходит, как хозяин..." (1980-ті).

Художник згадує, що завжди боровся з алкоголем, і не лише засобами плакату, -   а знищуючи його в безпосередньому сенсі, випиваючи величезну кількість спиртних напоїв:

Євген Кудряшов."Алкоголь". 1960-ті. 

 Етикетки до алкогольних напоїв УРСР (ФОТО)

Наступний плакат усі видавництва відмовилися друкувати. Про Чорнобиль іще не говорять:

Кудряшов Євген. "Схаменіться люди!..." 1987 р.
 
 
Наступний плакат було розтиражовано в 500 тисяч примірників. Особливо популярними стали настінні килими з цим зображенням:
 
Клавдія Кудряшова. "Слався, земле урожайна!"

Антивоєнна робота з красивим зображенням материнства одразу ж стала популярною. Плакат продавали "з-під прилавка", а в навантаження давали агітпроп-літературу.

 Клавдія Кудряшова. "Не для війни ростимо ми синів". 1979 р.

Американський агітпроп часів Другої світової (ФОТО)

Клавдію Андріївну справедливо можна назвати "стилістом" всіх радянських республік. З-під її руки вийшли знамениті віночки-колосочки-сарафанчики:

 Клавдія Кудряшова. Серія "Союз нерушимый". 1980 р.

Плакати і листівки УПА (ФОТО)

І трохи сучасності. Улюбленим жанром діда і внука залишається соціально-політичний плакат:

 Євген та Антон Кудряшови. "Кандидат". 2009 р.
 Євген та Антон Кудряшови. "Сорочка одна, а штанів ще менш". 2010 р.
 Євген та Антон Кудряшови. "Флюгер". 2009
 Євген та Антон Кудряшови. "Транш". 2009 р.

27 липня, в середу, о 14:00, в столичній галереї "Мистець" (вул. Велика Васильківська, 12) відбудеться творча зустріч з художниками Кудряшовими.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.