Марки - інформаційна зброя Другої світової. Операція «Кукурудзяні пластівці»

Січень 1945 - го року. До перемоги над нацистами залишалося декілька місяців. З заходу на німців тисли англійці з американцями, зі сходу наступали радянські війська і саме в цей момент союзники вирішили скинути на німців бомби з… марками, листами і газетами. Це була операція «Кукурудзяні пластівці»

 
Американський бомбардувальник P-38 

5 лютого 1945 року американський бомбардувальник P-38 атакував німецький поштовий потяг біля австрійського Лінца. Літак пошкодив локомотив і декілька вагонів. За першим прилетів другий бомбардувальник і скинув на потяг свій вантаж: вісім мішків з поштою. У цих "снарядах" Управління Стратегічних служб США (OSS) розмістила тисячі листів і газет адресованих німцям по всьому третьому Рейху.

Союзники назвали цю операцію "Cornflakes"("Кукурудзяні пластівці") на честь пластівців на сніданок, оскільки громадяни Рейху, сподівалися американці, читатимуть підкинуті листи і газети під час ранкової трапези.

 
Документ OSS про операцію Cornflakes

Американці намагалися вишукано обдурити нацистів за допомогою так званої "чорної" пропаганди (вона відрізняється від "білої" та "сірої" тим, що невідомо, хто є її джерелом). Ідея незвичайної операції союзників полягала в тому, щоб німецька поштова служба зібрала фальшиву пошту разом із справжньою зі знищеного поїзда та вручну доставляла пропаганду союзників до німців. Погодьтеся, нестандартний прийом!

Пропагандистська війна велася між воюючими сторонами і до цього. Один зі способів - розкидування листівок і газет над країною ворога. Але союзники хотіли щоб німці прочитали пропаганду до того, як її конфіскують нацисти. Адже брати і читати листівки, що падають з неба прямо на вулиці небезпечно: читачів можуть помітити перехожі і повідомити про них гестапо. Тож, треба доставити пропагандистську літературу прямо в будинки та квартири німців, а хто з цим може краще впоратися, ніж пошта?

 
Учасники операції готують бомби із пропагандою

Союзники розшукали серед німецьких військовополонених людей, що працювали у німецькій пошті і отримали від них усю інформацію про збір, сортування і доставку пошти. Потім розвідники з Управління стратегічних служб переглянули телефонні довідники і витягли понад два мільйони випадково вибраних імен, зареєстрованих у Рейху, для відправки підроблених листів. Оскільки в останні місяці війни німецький уряд дозволяв лише офіційну та ділову пошту, союзники вказували зворотньою адресою німецькі підприємства. Доводилося підробляти понад 15000 конвертів на тиждень. У листах містилися записи про сімейні події та плітки про неіснуючих людей. Все мало виглядати реалістично, хоча домашня пошта в Німеччині й не піддавалася цензурі, на відміну від ділової. Мішки з підробленою поштою теж були практично один в один з німецькими.

 
Мішки- підробки

Пошта OSS також містила правдоподібну суміш надрукованих конвертів і газет, які зображували німецьке верховне командування роз'єднаним і деморалізованим.

Найважливіше – треба було виготовляти марки. Німецькі марки номіналом 6 і 12 пфенінгів із зображенням Адольфа Гітлера були підроблені для поштовового використання. Вони трохи відрізнялися від оригінальних кольором і клеєм, але слабким місцем стала перфорація. Достовірність марок можна було легко вирахувати за кількістю зубців. Справжні німецькі марки мали 14 зубців, підроблені від 11 до 13-ти.

Окремо була надрукована ще одна версія марки вартістю 12 пфенінгів. Вона мала зображення черепа Гітлера та написом "Futsches Reich" (Зруйнована імперія). Ці марки були у конвертах разом з іншими антинацистськими пропагандистськими матеріалами.

 
Підробні марки

У період з лютого по квітень 1945 року 14-та винищувальна ескадрилья 15-ї повітряної армії американців скинула 320 поштових мішків з 96 000 підроблених листів під час десяти місій над південною Німеччиною та Австрією.

Але під час авіанальоту 16 березня була допущена помилка. Після того, як фальшиву пошту було зібрано з уламків чергового потягу, німецький клерк помітив орфографічну помилку в одній із зворотних адрес. "Wiener Giro-und Kassenverein", центральний депозит цінних паперів, було написано з помилкою "Wiener Giro-und Cassenverein". Коли таку ж помилку було виявлено на кількох інших листах, німецькі чиновники відкрили конверти та виявили пропаганду.

Але є докази того, що принаймні частина пропаганди союзників таки потрапляла в німецькі домівки. Пізніше близько 10 000 німецьких дезертирів і військовополонених, яких запитували про успіх операції "Кукурудзяні пластівці", сказали, що вони тим чи іншим шляхом постраждали від цієї кампанії. "Кукурудзяні" рейди обтяжували нацистів, навантажуючи їхні поштові служби та руйнуючи поштові шляхи.

Однак важко оцінити прямий внесок операції в ослаблення морального духу Німеччини, оскільки союзники використовували низку різних методів для поширення своїх меседжів у Німеччині. За іронією долі, однією з перешкод для операції "Кукурудзяні пластівці" був той факт, що на початку 1945 року бомбардування союзників знищило стільки німецьких міст, що багато німців покинули свої зруйновані домівки та стали біженцями. Не маючи адреси для доставки пошти, уряд Німеччини знищив більшу частину пропаганди союзників.

На сучасних аукціонах іноді і зараз з'являються марки операції "Кукурудзяні пластівці". Вони коштують від двадцяти доларів за примірник, а витівка з гітлерівським черепом часто надихає сучасних філателістичних пропагандистів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.