Марки - інформаційна зброя Другої світової. Операція «Кукурудзяні пластівці»

Січень 1945 - го року. До перемоги над нацистами залишалося декілька місяців. З заходу на німців тисли англійці з американцями, зі сходу наступали радянські війська і саме в цей момент союзники вирішили скинути на німців бомби з… марками, листами і газетами. Це була операція «Кукурудзяні пластівці»

 
Американський бомбардувальник P-38 

5 лютого 1945 року американський бомбардувальник P-38 атакував німецький поштовий потяг біля австрійського Лінца. Літак пошкодив локомотив і декілька вагонів. За першим прилетів другий бомбардувальник і скинув на потяг свій вантаж: вісім мішків з поштою. У цих "снарядах" Управління Стратегічних служб США (OSS) розмістила тисячі листів і газет адресованих німцям по всьому третьому Рейху.

Союзники назвали цю операцію "Cornflakes"("Кукурудзяні пластівці") на честь пластівців на сніданок, оскільки громадяни Рейху, сподівалися американці, читатимуть підкинуті листи і газети під час ранкової трапези.

 
Документ OSS про операцію Cornflakes

Американці намагалися вишукано обдурити нацистів за допомогою так званої "чорної" пропаганди (вона відрізняється від "білої" та "сірої" тим, що невідомо, хто є її джерелом). Ідея незвичайної операції союзників полягала в тому, щоб німецька поштова служба зібрала фальшиву пошту разом із справжньою зі знищеного поїзда та вручну доставляла пропаганду союзників до німців. Погодьтеся, нестандартний прийом!

Пропагандистська війна велася між воюючими сторонами і до цього. Один зі способів - розкидування листівок і газет над країною ворога. Але союзники хотіли щоб німці прочитали пропаганду до того, як її конфіскують нацисти. Адже брати і читати листівки, що падають з неба прямо на вулиці небезпечно: читачів можуть помітити перехожі і повідомити про них гестапо. Тож, треба доставити пропагандистську літературу прямо в будинки та квартири німців, а хто з цим може краще впоратися, ніж пошта?

 
Учасники операції готують бомби із пропагандою

Союзники розшукали серед німецьких військовополонених людей, що працювали у німецькій пошті і отримали від них усю інформацію про збір, сортування і доставку пошти. Потім розвідники з Управління стратегічних служб переглянули телефонні довідники і витягли понад два мільйони випадково вибраних імен, зареєстрованих у Рейху, для відправки підроблених листів. Оскільки в останні місяці війни німецький уряд дозволяв лише офіційну та ділову пошту, союзники вказували зворотньою адресою німецькі підприємства. Доводилося підробляти понад 15000 конвертів на тиждень. У листах містилися записи про сімейні події та плітки про неіснуючих людей. Все мало виглядати реалістично, хоча домашня пошта в Німеччині й не піддавалася цензурі, на відміну від ділової. Мішки з підробленою поштою теж були практично один в один з німецькими.

 
Мішки- підробки

Пошта OSS також містила правдоподібну суміш надрукованих конвертів і газет, які зображували німецьке верховне командування роз'єднаним і деморалізованим.

Найважливіше – треба було виготовляти марки. Німецькі марки номіналом 6 і 12 пфенінгів із зображенням Адольфа Гітлера були підроблені для поштовового використання. Вони трохи відрізнялися від оригінальних кольором і клеєм, але слабким місцем стала перфорація. Достовірність марок можна було легко вирахувати за кількістю зубців. Справжні німецькі марки мали 14 зубців, підроблені від 11 до 13-ти.

Окремо була надрукована ще одна версія марки вартістю 12 пфенінгів. Вона мала зображення черепа Гітлера та написом "Futsches Reich" (Зруйнована імперія). Ці марки були у конвертах разом з іншими антинацистськими пропагандистськими матеріалами.

 
Підробні марки

У період з лютого по квітень 1945 року 14-та винищувальна ескадрилья 15-ї повітряної армії американців скинула 320 поштових мішків з 96 000 підроблених листів під час десяти місій над південною Німеччиною та Австрією.

Але під час авіанальоту 16 березня була допущена помилка. Після того, як фальшиву пошту було зібрано з уламків чергового потягу, німецький клерк помітив орфографічну помилку в одній із зворотних адрес. "Wiener Giro-und Kassenverein", центральний депозит цінних паперів, було написано з помилкою "Wiener Giro-und Cassenverein". Коли таку ж помилку було виявлено на кількох інших листах, німецькі чиновники відкрили конверти та виявили пропаганду.

Але є докази того, що принаймні частина пропаганди союзників таки потрапляла в німецькі домівки. Пізніше близько 10 000 німецьких дезертирів і військовополонених, яких запитували про успіх операції "Кукурудзяні пластівці", сказали, що вони тим чи іншим шляхом постраждали від цієї кампанії. "Кукурудзяні" рейди обтяжували нацистів, навантажуючи їхні поштові служби та руйнуючи поштові шляхи.

Однак важко оцінити прямий внесок операції в ослаблення морального духу Німеччини, оскільки союзники використовували низку різних методів для поширення своїх меседжів у Німеччині. За іронією долі, однією з перешкод для операції "Кукурудзяні пластівці" був той факт, що на початку 1945 року бомбардування союзників знищило стільки німецьких міст, що багато німців покинули свої зруйновані домівки та стали біженцями. Не маючи адреси для доставки пошти, уряд Німеччини знищив більшу частину пропаганди союзників.

На сучасних аукціонах іноді і зараз з'являються марки операції "Кукурудзяні пластівці". Вони коштують від двадцяти доларів за примірник, а витівка з гітлерівським черепом часто надихає сучасних філателістичних пропагандистів.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.