12 англомовних книжок з історії України. "Історична правда" рекомендує

Перелік видань англійською мовою, які дають можливість зрозуміти історію України від найдавніших часів до сьогодення

"Історична правда" переглянула силабуси навчальних курсів з історії України, які викладаються в західних університетах і відібрала 12 найкращих, на нашу думку, книжок англійською мовою, які дають уявлення про історію України.

Plokhy, Serhii. Ukraine and Russia: Representations of the Past. University of Toronto Press, 2008. 391 p.

 

Plokhy, Serhii. The Gates of Europe: A History of Ukraine. New York: Basic Books, 2015. 395 pp.

 

Plokhy, Serhii. Ukraine's Quest for Europe: Borders, Cultures, Identities. Saskatoon: Heritage Press, 2007. 48 p.

 

Yekelchyk, Serhiy. Ukraine: Birth of a Modern Nation. New York: Oxford University Press, 2007. 280 pp.

 

Magocsi, Paul Robert. Ukraine: an illustrated history. University of Washington Press, 2007. 352 pp.

 

Magocsi, Paul Robert. A History of Ukraine: the Land and Its People. 2nd ed. Toronto: University of Toronto Press, 2010. 896 pp.

 

Snyder, Timothy. The reconstruction of nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569-1999. Yale University Press, 2003. 367 pp.

 

Kohut Zenon E. Making Ukraine: Studies on Political Culture, Historical Narrative, and Identity. University of Alberta Press, 2011. 356 pp.

 

Ševčenko, Ihor. Ukraine between East and West: Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century, Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2009. 236 pp.

 

Ivan L. Rudnytsky. Essays in Modern Ukrainian History, Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1987. 497 pp.

 

Subtelny, Orest. Ukraine: A History. University of Toronto Press; 4th edition. University of Toronto Press, 2009. 888 pp.

 

Hrushevsky, Mykhailo. History of Ukraine-Rus': vols. 1–10 (in 12 books). Edmonton, Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1997–2021. (The Hrushevsky Translation Project)

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.