Поради для любителів генеалогії

Уся країна воює, українці борються за виживання. Правдива інформація про історію - теж інструмент війни. Тому, природньо, що цікавість до свого коріння і минулого не вгасає.

То де шукати історичні документи та інформацію, коли архіви не працюють, а деякі з них взагалі зазнали руйнувань? Зібрав корисні посилання в одному місці. Те, без чого не обійтись:

• сайт Family Search. Це найбільший ресурс, де опубліковано мільони джерел з різних архівів України та світу: метричні книги, сповідні розписи, ревізькі казки тощо. Кожного дня кількість доступних документів зростає;
• сайт My Heritage. Найкращий та найпотужніший сервіс для побудови й зберігання генеалогічного дерева, пошуку родичів, ДНК-тестування, обробки фото тощо. Справжня "машина" в сфері генеалогії;
• сайт "Вікіджерела". Тут ви знайдете тисячі опублікованих генеалогам та ентузіастами документів, описів, вказівників тощо із різних архів України;
• UAGenealogy - найбільша українська спільнота любителів генеалогії на Фейсбук. Комунікуйте із професіоналами, шукайте однодумців, питайте поради, діліться своїми доробками;
• чимале сховище документів та описів "Сovidscanharing" (https://cutt.ly/nXIxACO), зібране генеалогом Сергієм Фазульяновим, коли ми вважали, що Ковід - то наша найбільша біда. Повернутися би в ті часи;
• сайти обласних архівів. Гугліть, заходьте і шукайте на них публікації джерел, які викладають онлайн самі архіви. Тут все просто. Потрібен Центральний Державний історичний архів? Вам на його веб-сторінку.
  

Працювати і досліджувати родовід зараз можна і треба. Можна, бо документів відскановано і опубліковано дуже багато. Треба, бо ми повинні твердо знати наше минуле. Не існує народу і країни без історії.

До того ж, незнання її веде до того, що в суспільство, яке історично темне, тягне свої щупальці пропаганда. А от вона вбиває, нищить, руйнує і забирає все дороге.

Шукайте, знаходьте коріння і тримайтесь за нього.

У родоводах православних завжди є непросте завдання - пошук дівочих прізвищ прабабусь. Це цікаве завдання, бо дозволяє відкрити нові гілки в дереві роду. Однак, в більшості випадків, дівоче прізвище записане тільки в одному місці - у записі про шлюб. А що ж робити, коли цей запис втрачено?

Два прийоми існує. Але для їх виконання необхідно, щоб діяв ряд умов.

1. Ви знаєте рік народження прабабусі. Цю інформацію може дати запис про смерть, перепис родини і сповідних відомостях чи ревізьких казках тощо.

2. Добре, коли ім'я прабабусі не найбільш популярне. Якщо її звали Ганна Іванівна чи Марія Василівна, то, скоріш за все, вся затія провалиться. Якщо прабабусю звали Єпистимія Корніївна чи Олександра Григорівна, то ОК.

3. Чудово, коли ви вже виявили деяких членів родини прабабусі. Це брати чи сестри, які були хресними батьками (восприємниками) її дітей.

Уявимо, що прабабусю звали Олександра Корніївна, 1810 року народження.

Спосіб перший, простий. Досліджуйте метричні книги села за 1805 - 1815 роки. Майте на увазі, що прабабуся могла бути родом із сусіднього села з тим, де жила родина її майбутнього чоловіка.

Тож, коли не знайшли в одному селі, беріться за метричні книги округи. Якщо пазл складеться, то запис про народження дівчинки Олександри, дочки Корнія буде тільки один.

Не забудьте пошукати народження братів і сестер прабабусі. Прізвище їх батька має в результаті співпасти.

Спосіб другий, складний. Якщо метричні книги не збереглися, то вивчайте сповідні відомості села за період, близький до періоду народження прабабусі. У нашому випадку це буде 1812 - 1822.

Треба шукати родину Корнія, в якого є дочка Олександра відповідного віку. Враховуйте імена братів та сестер, бо вони теж повинні бути в сповідних відомостях. Не забувате дослідити документи сусідніх сіл. В ідеалі, така родина буде тільки одна.

Генеалогія - це математика в світі історії. Якщо одне з правил цього пошуку не спрацювало, то... шукайте зачіпки далі. Не додавайте поспішно в генеалогічне дерево тих, з ким родинні стосунки сумнівні. Нехай краще воно буде не таким великим, зате точним. Нащадки вам подякують!

Подивимося на прикладі записів про восприємників у православних - хресних батьків у сучасному розумінні. Відомості про них особливо цінні у двох випадках, що виникають через дефіцит джерел:

• · коли метричні книги збереглися погано, зі значними пробілами в хронології. Наприклад, така ситуація спостерігається по ряду населених пунктів сучасної Хмельницької області.
• · коли метричних книг доволі багато за кінець ХІХ - початок ХХ століття, але їх взагалі немає за попередні десятиліття. Така картина, зокрема, по території Полтавщини.

Восприємниками часто були родичі матері і батька дитини. Зокрема, їхні рідні брати і сестри. Часто, але не завжди. Якщо, до прикладу, Устина Кипріянівна Хоменко хрестила дитину Василини Кипріянівни Мельник, то з високою вірогідністю вони - рідні сестри.

Точність висновку зростає, коли Устина записана хресною матір'ю декількох дітей Василини, що народилися у різні роки.

Устина може писатися серед восприємників як "девица" або як "дочь Киприяна Хоменко". Це свідчить, що Хоменко - дівоче прізвище і Устини, і Василини.

Метричні книги про народження і шлюб цих жінок можуть бути втрачені, але так ви дізналися їх дошлюбне прізвище. З'явився шанс його дослідити, знайти більше предків і родичів, розширити своє дерево роду вглиб.

Якщо Устина була заміжня, коли хрестила дітей сестри, то із записів ви дізнаєтесь прізвище її чоловіка. Тоді зробіть спробу відшукати їхній шлюб, з якого дізнаєтесь те, що шукали - дівоче прізвище Устини, а значить і Василини.

Все простіше, коли декількох дітей Василини Кипріанівни Мельник хрестив Семен Кипріанович Хоменко. Ну, ви вже зрозуміли. Це її рідний брат з вірогідністю, близькою до 100 %.

Методика не працюватиме добре, коли батька абстрактних Василини, Устини і Семена звали Іван, Василь, Петро тощо. Та все ж. Коли восприємники одні й ті самі - це вже підстава для висновків. Будь-яка повторювана інформація - не просто так.

Існувала практика одружень, коли чоловік брав дружину із сусіднього села. У такому разі вінчалися вони там, де жила молода, а значить і запис про шлюб треба шукати в метриках тамтешньої церкви.

Та як потрібне село знайти, якщо їх навколо десяток і в кожному була своя церква? Дивіться восприємники у записах про народження дітей подружжя! Там можуть бути якщо не родичі, то односельці матері дитини.

Рідко, але бували і зворотні випадки. Після шлюбу чоловік селився там, де мешкала його дружина. Мені таке часто траплялось у сценаріях, коли чоловік одружувався після повернення з військової служби. Звертайте увагу на восприємників, якщо інші методики дізнатися, де жив батько до переселення, не працюють.

Наступна ситуація. Ви вже знаєте, що умовний предок Іван Гапоченко народився в 1895 році. Запис про його народження ви знайшли, ім'я матері і батька відомі. Нехай це будуть Петро Гапоченко і Марфа Дмитрівна. Все ок, і ви далі хочете знайти запис про їх шлюб.

Шукати просто, але треба бути уважним і добре попрацювати. Як правило, не відомо, скільки дітей було у Петра і Марфи. Іван міг бути первістком, п'ятим сином або наймолодшим десятим.

Треба вивчати метричні книги хронологічно вниз: 1894, 1893, 1892, 1891 і так далі. Записи про шлюб в метриці за 1895 теж не пропускайте. У моїй практиці був випадок, коли батьки одружилися 6 січня 1890 року, а дитина народилася 20 січня 1890 року.

Причину цього не буду пояснювати Враховуємо, що коли дитя з'явилось на світ у кінці року, то батьки могли одружитися на його початку.

У ході пошуку ви будете знаходити записи про народження старших братів і сестер Івана. Так дійдете до появи першої дитини Петра і Марфи і вийдете на їх шлюб. Це могло бути навіть в, умовно, 1865 році, якщо Іван - остання дитина пари.

Тепер про складне. Не скрізь метричні книги збереглися за всі роки підряд. Якщо так, то треба дивитися і записи про смерті. Для чого? Факт про народження якоїсь дитини Марфи і Петра може бути втрачений, але запис про смерть зберігся. Так ви дізнаєтесь, коли дитя народилось і в якому віці померло.

Поширений випадок. Записів про народження дітей більше не виявлено, а шлюб все ще не знайдено. Наприклад, відшукали народження дітей Петра і Марфи у 1894, 1892, 1890, а в 1889 - 1879 нікого немає.

Відповідь, зазвичай, проста. Марфа - із сусіднього села родом. Побралися вони з Петром близько 1890 року, коли народилася перша їх дитина.

Запис про шлюб треба шукати в метричних книгах навколишніх сіл. Це така собі новина, бо у вас тепер набагато більше роботи.

Генеалогія інтригує, адже ніколи не знаєш, що буде відкрито. Використовуйте наявні генеалогічні джерела по-максимуму.