Найбільшу базу мешканців України поповнили відомостями про 10 тис. вояків австро-угорської армії

База pra.in.ua доповнилась відомостями про понад 10 тис вояків Автро-Угорщини з України.

Це перший блок, який включає у себе лише вояків, народжених на території сучасної України, пише "ГалІнфо". Робота над другим блоком (який включатиме у себе також осіб, народжених на території нинішнього Підкарпатського воєводства) орієнтовно буде завершено у жовтні-листопаді.

 

Джерелом теми стали скани у чеському архіві, різноманітні публікації, а також міні-бази сформовані окремим дослідниками (зокрема поховання навколо Ужгорода вже передані розробникам бази, але ще чекають свого часу бути внесеними).

У цілому роботу над темою не завершено, і база поповнюватиметься вояками цісаря й надалі, тож слідкуйте за оновленнями. Наразі ці дані привязані до населених пунктів звідки були родом зазначені особи. Окремий розділ з тематичними списками планується запустити восени.

Проект pra.in.ua – найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками. Станом на червень 2017 року база проекту нараховувала 2,5 млн осіб. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році - сягне 4 млн.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.