Відзначення на Буковині 5-ї річниці проголошення Української Держави

На Буковині, також як і в інших населених пунктах Західної України наприкінці червня та на початку липня 1941 року, після відступу радянської влади, відбувались масові зібрання населення, зорганізовані ОУН, на яких проголошувалась Самостійна Україна, вивішували синьо-жовті прапори та обирався "громадський уряд" та загони самооборони.

Читайте також: Проголошення відновлення Української Держави на Буковині 30 червня 1941 року

Із наближенням чергової річниці цих подій влада відчувала, що повстанці можуть влаштувати різноманітні акції цього дня, 30 червня 1946 року.

28 червня 1946 року заступник начальника Управління МҐБ по Чернівецькій області полковник Шевченко затвердив "План агентурно-оперативних заходів по попередженню бандпроявів та диверсійних актів", в якому зазначалося:

"30 червня виповнюється 5-та річниця оголошення бандерівським проводом ОУН утворення самостійної української держави і уряду СТЕЦЬКО. Не виключена можливість, що в цей день підпілля і бойові групи ОУН намагатимуться здійснити диверсійні терористичні акти та банднальоти.

З метою попередження диверсійних терористичних актів, бандпроявів і поширення націоналістичних листівок, провести наступні заходи: в райони, в яких за останній час активно діє підпілля і бойові групи ОУН, та в найбільш вражені оунівським підпіллям села відрядити оперативні групи з придачею військових пошукових підрозділів".

Крім того, для керівництва і надання практичної допомоги при УМҐБ створено оперативну групу. Окремо зазначалося, що всю роботу по попередженню терористичних, диверсійних актів і бандпроявів очолює заступник начальника Управління МГБ Чернівецької області полковник ШЕВЧЕНКО.

Райони звітували про переведення усіх сил на казармене положення, проведення посилених патрулювань та влаштування численних засідок в місцях найбільш імовірної появи підпільників та в "найбільш вражених" селах.

Хоча влада чекала від повстанців переважно терористичних актів та "банднальотів", проте отримала дещо неочікувану атаку.

У ніч на 30 червня 1946 року одночасно в багатьох селах Чернівецької області, та й у самому обласному центрі – в Чернівцях – одномоментно з'явились листівки з нагоди подій 30 червня 1941 року у Львові – 5-ї річниці проголошення Самостійної України.

Поширення листівок у Сторожинецькому районі Чернівецької області

Зокрема, про виявлені факти поширення листівок 30 червня 1946 року доповідали із Сторожинецького району. Так, вранці 30.06.1946 року в селі Стара Жадова кут Майдан, в 7 км від центру села виявлено біля церкви 5 листівок, біля школи цього ж кута на Забагні виявлена 1 листівка, біля моста одна листівка і 2 листівки виявлено на перехресті дорого біля станції Ст. Жадово.

В селі Слобода Комарівці вранці виявлено 3 листівки, одна з них на центральній дорозі неподалік від школи, та 2 листівки виявлено в провулку неподалік від кооперативу.

В селі Ново-Жадово в ніч на 30.06.46 року органами МҐБ виявлено 2 листівки, під час переслідування місцевої боївки, при наступних обставинах. У ніч на 30.6.46 року була МВД та МҐБ організували засідку на куті Поляни вказаного села, в числі групи бійців військової частини та працівника міського відділу МВД.

Ця оперативна група виявила вказану боївку в складі 8 осіб і почала її переслідувати. Після перестрілки боївка зникла в лісі в напрямку до с.Костинці Вашківського району. На шляху переслідування боївки було виявлено кинуті 2 листівки.

При зустрічі з агентом МВД останній повідомив, що вказана боївка заходила до нього до дому і говорила йому, щоб він серед населення вів агітацію у зв'язку з їх націоналістичним святом, і що вони, ця боївка, "мають намір в усіх селах з українським населенням поширити націоналістичні листівки присвячені їхньому святу 30 червня 1946 року".

Як бачимо, практично у кожному населеному пункті одразу у декількох місцях були організовані засади за участю військ НКВД та оперпрацівників МВД. Принаймні у трьох селах району листівки були виявлені. Цікаве також зауваження, що повстанці мали намір поширити листівки у всіх українських селах району (в районі компактно проживає румунська етнічна меншина).

Вилучені та направлені до району були 10 листівок. На щастя, одна з них збереглася.

Як бачимо, листівка виготовлена одночасно у двох техніках: з використанням відтиску кліше, та додрукуванням тексту на друкарській машинці у вільному місці та на звороті.

Її текст варто прочитати й нині:

"Український народе! Пам'ятай про великі дні Твоїх змагань!

В жахливій більшовицькій дійсності святкуєш Ти сьогодні п'яту річницю 30-го червня 1941 року, коли то з прадавнього княжого Львова пролунали історичні слова Акту ПроголошенняУкраїнської Самостійної Соборної Держави. Цим актом довів ти цілому світові, що хочеш жити своїм самостійним державним життям і бути повним господарем на Рідній Землі.

В пропам'ятний червневий день сповнилось те, за що гордо змерали княжі дружинники, вели завзяту боротьбу славні запорожці і проливали кров Герої Визвольних Змагань в 1918-1920 роках.

Ця історична подія сталася в час зудару німецько-гітлерівського і сталінсько-більшовицького імперіалізмів, коли каламутне море німецької свавільної вояччини затопило майже цілу Європу.

Проголошення Української Самостійної Соборної Держави було не до вподоби гітлерівським загарбникам і вони відразу завдали їй жорсткого удару. Та цей удар не зламає Твоєї владарної волі, не вбив святої віри в справедливість Ідеї і Ти з новою силою піднявся на захист Твоїх прав. Кращі сини і дочки стали на революційний шлях і своєї безоглядною боротьбою з ворогом неодноразово доказали безуспішність його затій.

Український Народе! Вже п'ятий рік від знаменної дати кривавишся ти в нерівних змагах з оскаженілими наїзниками. Сьогодні сталінський протинародний режим – злиднями, засланнями, тюрмами, розстрілами і найрізноманітнішими засобами терору намагається перетворити Тебе в народ рабів, а згодом допровадити до цілковитого знищення.

Але, дарма, це Сталіна не врятує, бо вже недалеко той час, коли під проводом Організації Українських Націоналістів та Української Повстанчої Армії разом зі всіми поневоленими народами даш належну відсіч нахабному "опікунові", що гнобить Тебе вже протягом трьох сторіч. Твоя допомога борцям за волю приблизить неминучий конець сталінсько-більшовицьким катам та приспішить час Твого визволення.

Український народе! В пам'ять цієї історичної хвилини віддай належну почесть борцям упавшим в боротьбі за здійснення Акту 30 червня 1941 року.

Благослови на велику справу тих, що сьогодні під прапором ОУН боряться за Твоє визволення!

Закріплюй чинами Твою історичну традицію, здійснюй заповіт 30-го червня – вияв Твоєї відвічної волі!

Хай 30-те червня стане для Тебе символом віри і надії й дороговказом в боротьбі за здійснення Твоїх історичних прагнень!

Хай живе 30-те червня 1946 року – п'ятарічниця проголошення УССД!

Всі сили на розгром сталінської тюрми народів!

Смерть сталінським загарбникам!

СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА

Червень, 1946 р.                                                                  Українські Повстанці".

Справжній маніфест незалежності і справжня духовна основа української незалежності.

Поширення листівок в Чернівецькому сільському районі

Відповідно до звіту райвідділу МВД Чернівецького району, "в день бандерівського "свята" 5-ї річниці існування бандерівського руху", 30 червня 1946 року з'явились листівки в селах Михальча, Великий Кучурів та Ревне.

Зокрема, в селі Великий Кучурів 30 червня 1946 року о 12-й годині виявлено 4 листівки ОУН – три розкидані на вулицях і четверта – наклеєна на дверях церкви.

В селі Михальча 30 червня о 6-й ранку підібрані на вулиці розкидані дві листівки ОУН. У вказаних двох селах МВД опитало місцевих мешканців, проте встановити хто їх поширив не вдалося.

При поширенні листівок о 3-й годині ночі в селі Ревне затриманий працівником райвідділу МВД Драдою житель села Ревне Ковалюк Онуфрій Данилович, 1899 року народження (отже, мав 47 років), у якого при обшуку, в рукаві кожуха, було вилучено 74 листівки ОУН.

Затриманий Ковалюк був перехоплений оперпрацівником райвідділу МГБ і направлений в УМҐБ по Чернівецькій області. За результатами слідства встановлено, що Ковалюк був членом ОУН та поширював листівки за вказівкою кущового "Хмари". 17 серпня 1946 року Воєнним трибуналом засуджений до 10 років таборів.

До звітів були долучені зразки листівок, проте останні біля документів до справ не долучені, можливо доповідалися вище по службовій ієрархії то можливо зберігаються десь в інших місцях.

В сусідньому селі із селом Ревно – в Стрілецькому Куті також в ніч з 29 на 30 червня 1946 року інформатор МҐБ "Бєлков" виявив декілька листівок. Агентурним шляхом співробітники МҐБ запідозрили в поширенні листівок уродженку та жительку села Ревне Гаврищук Марію Іллівну, 1923 р.н., яку заарештували.

За повідомленням МҐБ, на допиті Марія зізналася в тому, що вона є учасником ОУН з весни 1945 року, мала повстанське псевдо "Мірта", виконувала обов'язки станичної по селу Ревне і за завданням повстанців поширювала повстанські листівки.

Поширення листівок в Путильському районі

З Путильського району до Чернівців доповідали, що оперативна група місцевого винищувального батальйону в кількості 15 чоловік на чолі з начальником Штаба ВБ РВ МВД з 28 червня по 2 липня 1946 р. знаходилась в одній з найбільш небезпечних ділянок району в селі Усть-Путила і посиленим патрулюванням контролювала навколишні села.

В результаті "бандпроявів" на території Путильського району не було, проте виявлені факти поширення листівок в селах Тораки, Киселиці, Усть Путила та Конятин, які були "своєчасно зібрані нами" [Докладная записка о состоянии сельских истребительных батальонов Путиловского РО МВД за июнь месяц 1946 года, С. 85 // Дело №6/7. Путильский истребительный батальон Джерело: ГДА СБУ, Чернівці, – Фонд ОББ. – Справа 82].

Поширення листівок у Вижницькому районі

Так само із Вижницького району доповідали про виявлення вранці 30 червня 1946 року листівки в трьох селах району. Зокрема, вранці 30 червня п.р. в селі Виженка на вулиці виявлено 3 націоналістичні листівки, надруковані через копірку на друкарській машинці, в лівому куті з тризубом і надписом "Смерть сталінським загарбникам".

В селі Берегомет головою сільради зняті дві листівки на дверях і склі. В селі Великі Лукавці виявлено три листівки, одна на сільському клубі, і дві знайдені на дорозі. Згідно документу, "в інших селах нашого району листівки не виявлені".

Листівки в Садгірському районі, під Чернівцями

Згодом до Центру надійшла доповідна і з іншого, Садгірського району Чернівецької області. В ніч з 29 на 30 червня 1946 року було виявлено факт поширення листівок в райцентрі Садгора, в селах Ленківці та Шерівці-Долішні (суміжне із райцентром).

Зокрема, в селі Ленківці приблизно о 7-й годині ранку у жителя вказаного села – Скрипника – були виявлені дві листівки приклеєні до паркана. Одну із них зірвала жінка офіцера, а другу зірвав комсомолка Кирилюк. Як перша, так і друга листівки в присутності Кирилюк Марії і інших були порвані на дрібні шматочки. Цей факт знищення листівок співробітники МҐБ ретельно перевірили.

У другому випадку шість листівок було виявлено в райцентрі Садгора, із них: на околиці села Ширівці-Долішні біля будівлі клубу була наклеєна одна листівка на паркані, і в тому ж селі в іншому напрямку біля лісу була виявлена друга листівка, наклеєна на паркані жителя селянина Поломарюк Петра Семеновича. Третя листівка була виявлена на огорожі приміщення Садгірського парткабінету. Четверта листівка виявлена на огорожі церкви і дві листівки виявлені кинутими на території базару.

Отже, із восьми згаданих листівок співробітниками МҐБ безпосередньо вилучено дві листівки, ще 4 листівки вилучені працівниками МВД і дві листівки по селу Ленківці знищені місцевими жителями.

Наразі дві листівки, вилучені працівниками МҐБ, були долучені до повідомлення та збереглися до наших часів.

Як видно, перша листівка була зроблена аналогічним способом що й листівки в Сторожинецькому районі, проте використана інша фарба більш темного кольору. Текст ідентичний, водночас друкарська машинка та шрифт різний, і техніка виконання дещо інша.

Друга листівка власне в інших місцях не виявлена, проте також виготовлена в червні 1946 року для поширення ймовірно разом із попередньою, або для використання в загальній інформаційно-роз'яснювальній роботі.

Хто саме поширював ці листівки, ні МҐБ, ні МВД вияснити не вдалося. Звісно, на їх пошуки була залучена агентура та винищувальні групи проте результату не було.

Лише в Ленківцях в поле зору "органів" потрапили двоє осіб, які раніше агентурою були помічені при поширенні листівок напередодні Пасхи, проте доказів їх участі у поширенні листівок цього разу не було, відтак вони "взяті в активну агентурну розробку".

Поширення листівок в обласному центрі – Чернівцях.

Опівночі з 29 на 30 червня 1946 року в Чернівцях в мікрорайоні Калічанка МВД затримало підозрілого хлопця, який ходив вулицями міста. Ним виявився студент 1 курсу Чернівецького педінституту, родом із приміського села Рогізна Садгірського району Ланівський Іван Степанович, 1927 р.н. У останнього в сумці виявили листівки та виготовлений із муки клей.

Інформаційне зведення НКВД повідомляло про цю подію:

41 листівка була присвячена річниці проголошення ОУН Самостійної Української Соборної Держави і одна – "Звернення Крайового проводу ОУН до українського населення Західних областей".

Він встиг наклеїти три листівки та 5 штук розкидати в різних місцях. Під час обшуку у нього вдома в с. Рогізна було виявлено ще 57 націоналістичних листівок і близько 20 кілограмів паперу, придбаних ним для потреб ОУН.

Виявлення в Чернівцях листівок

30 червня 1946 року о 7-й годині ранку жителька Чернівців Прасковья Нікіфоровна Сорокіна, уродженка села Нєвєріно Пензенської області, росіянка, одинока, яка проживала в Чернівцях по вулиці Омеляна Поповича будинок №34 квартира 5 та працювала двірником, вийшла з дому щоб піти на базар.

У дворі побачила якісь папірці з малюнками. Спочатку їй здалося, що це відкритки з картинками. Вона підняла одну із них і коли придивилася, то зрозуміла, що це листівки.

Але оскільки вона "погано в цьому розбиралася", то пішла до демобілізованого лейтенанта "СМЕРШ" Дмитра Присяжнюка, який проживав у неї на квартирі, та показала їх йому. Той очевидно зважаючи своє попереднє місце служби у цьому розбирався значно краще.

Вийшовши з двору на дорогу, побачила ще одну листівку просто на дорозі, підняла і її і віднесла Присяжнюку. Той, знаючи "порядок", поніс їх в МҐБ. Там він віддав листівки черговому та повідомив, що нікому з сторонніх читати їх не давав і негайно приніс до Управління, де й написав відповідну заяву.

Вже о 8-й годині ранку оперативний черговий Управління МҐБ підготував записку керівництву, в якій повідомив, що в Управління прийшов заявник та приніс дві виявлені листівки. "Не виключена можливість, що листівки розкидані по місту і в інших місцях. Прошу ваших вказівок. Викликаю опер.склад для прочісування міста".

Тим часом Прасковья Сорокіна пішла собі на базар за продуктами, і вже повертаючись звідти на куті вулиць Української та Поповича (що може бути цікаве чернівецьким читачам для відтворення тих подій – В.М.) побачила ще одну точно таку ж листівку. Яку підняла і вже сама понесла в МҐБ. Там її опитали під протокол.

На питання, чи може вона когось підозрює, хто це міг поширити листівки, вона відповіла, що конкретно нікого не підозрює, але думає що їх могли кинути селянка-гуцулка, яка кожен ранок приносить молоко до них у двір.

Принесені Присяжнюком дві листівки також збереглися, і вони ідентичні тим, які поширювалися в селах Сторожинецького та Садгірського районів. Оскільки вони мають певні відмінності, наведемо їх також для уважного читача:

Насправді, вочевидь, ці листівки були розкидані Іваном Ланівським. Останній пригадує, як повстанці готували цю акцію і як він поширював листівки:

"Під час зустрічі з повстанцями 27 червня 1946 року Костянтин Майданський на псевдо "Юрась", керівник ОУН Садгірського району, сказав мені, що я повинен в ніч на 29 на 30 червня по всьому місту Чернівці наклеїти листівки.

Повстанець на ім'я Василь на псевдо "Бистрий" (ймовірно – Василь Кантемір, керівник ОУН сусіднього Кіцманського району, більш відомий за псевдо "Деркач" та "Остап" - В.М.) витягнув з сумки 60 штук листівок із яких 30 потрібно було розклеїти, а 30 меншого розміру розкидати по місту. І порадив який шляхом це краще виконати.

Вручаючи мені листівки "Бистрий" запропонував прочитати їх уважно самому, а потім приступити до поширення. Перед своїм уходом Майданський двічі від мене потребував, щоб я повторив завдання, що мною і було виконане, а також попередив, щоб крім мене ніхто більше не знав і нікому про це не говорити. Декілька разів попередили мене, що листівки розклеїти тільки в ніч на 30 червня 1946 року. При цьому попередив, що йому буде відомо, як я виконав його завдання чи ні.

Ввечері 29 червня в нашому педучилищі був прощальний вечір з випускниками, на який запросили студентів усіх курсів. Зранку до 12 годин дня я був в школі, потім пішов до дому, приготував банку клейстера, поклав в портфель листівки і з заходом сонця пішов в школу на вечір. В Чернівці я взяв з собою не всі листівки – 9 штук я залишив в домі, маючи намір розклеїти їх в своєму селі Рогізна.

Кінця вечора я не став чекати і об 11 годині ночі вийшов на Радянську площу, пройшов біля пам'ятника, який споруджувався по вул. Леніна, через Червону площу і направився вниз по Руській вулиці. Тут я не розклеював листівки, так як вулиці були освітлені і я боявся.

Дійшовши до базару на Руській вулиці я приклеїв першу листівку до телефонного стовпа і дві штуки кинув на землю. Потім я повернув вгору по Руській вулиці, повернув на Сталінградську і на перший паркан приклеїв другу листівку. Дорогою розкидав ще пару штук листівок. Йдучи далі я зустрівся з працівниками міліції, останні оглянути мій портфель виявили листівки і затримали мене. Це було приблизно о 1 годині ночі.

З дому я взяв не всі листівки, там ще залишились заховані 9 штук, із них 7 штук більшого розміру, для розклеювання, і 2 маленьких розміри, на половину листа" (Джерело: МВД УССР. Дело №159 по обвинению Ланивского Ивана Степановича //ГДА СБУ, Чернівці, – Припинений фонд. – Справа № П-5419. – С.14-18; 19-23; 26-33).

Про долю Івана Ланівського батьки дізналися лише 5 липня, коли органи МВД прийшли до них до дому із обшуком. Всього в ході обшуку у Ланівського вдома було вилучено 57 (за іншими даними 78) штук листівок підпілля та один екземпляр Звернення Крайового проводу ОУН до українського населення Західних областей.

Як помітно зі свідчень Івана Ланівського, повстанці спеціально планували, щоб листівки з'явились в Чернівцях безпосередньо в ніч з 29 на 30 червня, саме у 5-ту річницю відновлення самостійності України у Львові 30 червня 1941 року. Це мало б неабияке пропагандистське значення та продемонструвало б силу та організованість підпілля.

Також бачимо, що було виготовлено два види листівок, одна більшого розміру для наклеювання та менші, для розкидання по місту. Водночас при обшуку виявлено було виявлено лише листівки одного типу. Можна припустити, що обидві листівки були присвячені 5-й річниці проголошення самостійності України, НКВДисти їх об'єднали в одну групу. Зазначимо, що збереглися лише листівки одного типу, як наведені вище.

Також цікаво, що частину листівок Іван Ланівський мав намір поширити і в рідному селі Рогізна.

Слідчі також постійно цікавились, де могли б бути виготовлені листівки, а також хто ще мав би поширювати листівки по Чернівцях. Оскільки Іван твердо відповів, що в Чернівцях поширювати листівки повинен був тільки він один, тож і всі факти виявлення листівок були ймовірно долучені до його справи.

Також Іван Ланівський повідомив, що повстанці давали йому листівки вночі, коли було темно, та витягли з сумки один пакунок та дали йому. Очевидно, у них було принаймні ще кілька пакунків, які далі були роздані іншим підпільникам у інших селах.

31 липня 1946 року Івана Ланівського засуджено на 10 років таборів.

В повстанському звіті про засудження Івана Ланівського зазначено: "30.7.46 року в Чернівцях відбувся суд над Ланівським Іваном з Рогізної (Садгірщина) за те, що його зловили при розкидуванні листівок. Ланівського засуджено до 10 років тюрми. Видно, що нікого не всипав, бо наслідків не було жодних" [Інформаційний звіт за серпень 1946 року окружного проводу ОУН Буковини].

Загалом в той день подібна акція проводилася підпіллям ОУН по багатьом населеним пунктам Західної України. У щоденному зведенні МГБ за 30 червня зазначалося:

Отже, факти поширення листівок саме в ніч на 30 червня 1946 року з нагоди 5-ї річниці проголошення незалежності України мали місце також, крім Чернівецької, ще й в Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Факти їх поширення, а також розвішування синьо-жовтих прапорів виявлені ще в 6-ти селах Коломийського району та в самій Коломиї, в 3-х селах Коршевського (на той час) району, в 7-ми селах Заболотівського району Івано-Франківської області, та в трьох селах двох районів Тернопільської області.

У Чернівецькій же області, відповідно до документу, факти поширення листівок зафіксовані "в окремих селах" Вашківського, Заставнівського, Садгірського, Чернівецького районів і в м.Чернівці. В архіві СБУ в Чернівецькій області зберігається і оригінал доповідної:

У зв'язку з тим, що інформація з районів поступала до Чернівців у різний час, маємо цікаву ситуацію, коли щоденне оперативне зведення від Чернівецької області за одним і тим самим номером доводилося переробляти і доповнювати та повторно надсилати до Києва. Оскільки в Центрі збереглися обидва варіанти, можемо їх побачити і порівняти.

У першому зведенні зазначалося, що факти поширення листівок зафіксовані в селах Рівно та Калічанка Чернівецького сільського району, Ленківці та Садгора Садгірського району та Веренчанка Заставнівського району.

У двох випадках затримані особи, які їх поширювали. Зазначалося, що всі листівки були зібрані та до населення не потрапили. В другому до вказаного тексту додано ситуацію із затриманням Івана Ланівського.

Самі повстанці у суспільно-політичному звіті окружного проводу ОУН Буковини за червень 1946 року про проведену акції зазначали коротко та змістовно: "30.06. на терені майже цілої Буковини були розповсюджені наші листівки з нагоди 5-ї річниці проголошення УССД".

Також варто відзначити, що попри очікування влади ОУНівці провели вшанування річниці незалежності не серією відплатних акцій чи нападами на ворогів, а шляхом проведення пропагандистської акції через поширення вітальних листівок. Того дня взагалі інших повстанських акцій, окрім поширення листівок, не зафіксовано.

Отже, підсумовуючи, в ніч на 30 червня 1946 року в Чернівецькій області одночасно з'явилися листівки щонайменше в 19-тинаселених пунктах 7-х районів області та безпосередньо в місті Чернівці, а саме: в селах Стара Жадова, Нова Жадова та Слобода Комарівці Сторожинецького району, в селі Ленківці та Шерівці Долішні Садгірського району та в райцентрі Садгора, в селах Великий Кучурів, Михальча, Ревне та Стрілецький Кут Чернівецького сільського району, в селі Веренчанка Заставнівського району, в селах Тораки, Киселиці, Усть Путила та Конятин Путильського району, в селах Виженка, Берегомет та Великі Лукавці Вижницького району, а також у Вашківському районі. Ще планувалося поширення листівок у селі Рогізна.

Про факти поширення листівок в Вашківському районі, а також в селі Веренчанка Заставнівського району більш детальних описів не виявлено, оскільки немає доповідних із вказаних районів серед матеріалів, що збереглися.

Хоча влада рапортувала про затримання 8-ми осіб, які їх поширювали, нам відомі лише три такі випадки. Це попри надзвичайні заходи влади з посилення пильності, посилені патрулювання та засідки. Можна констатувати, що прямо під носом у ворога десятки людей поширювали листівки, проте залишилися невиявленими.

Крім того, слова про те, що до населення листівки не потрапили, є дещо перебільшеним. Зокрема в "Інформації про морально-політичний настрій селян Садгірського району", підготовлений 19 липня 1946 року секретарем Садгірського райкому КП(б)У М.Кудельніковим, описується ситуація, коли населення з інтересом читало листівки зокрема в селі Ширівці Долішні.

Відзначення 6-ї річниці проголошення Української самостійної соборної держави 30 червня 1947 року

Наступного, 1947 року підпілля ОУН на Буковині намагалося подібним чином провести і вшанування наступної, 6-ї річниці незалежності України.

Одномоментної акції організувати не вдалося, проте впродовж липня то в одному то в іншому населеному пункті з'являлися листівки з нагоди 6-ї річниці проголошення Української Самостійної Соборної Держави.

Власне в ніч на 30 червня 1947 року в селі Руський Банилів Вашківського району затримані в момент вивішування націоналістичних прапорів два місцевих жителя – Куєк Іван Іванович та Барбазюк Іван Олексійович, обоє 1927 року народження, у яких виявлені і вилучені два націоналістичних прапори. Наступним оглядом села в ту ж ніч виявлено і знято два націоналістичних прапори вивішених на будинках в районі церкви.

Згодом, в ніч на 23 липня 1947 року 30 листівок з нагоди 30 червня були розкидані в селі Топорівці на базарі. За повідомленням МВД, їх усі зібрали до початку роботи базару.

Оперзведення за 7 серпня 1947 року випадок поширення листівок мав місце в селі Ставчани Кіцманського району Чернівецької області, де місцева боївка реквізувала деякі продукти в сільській кооперації та біля магазину залишила одну листівку.

Далі боївка рухалася в бік села Веренчанка Заставнівського району, та по шляху слідування продовжували розкидати листівки. 5 із них були підібрані райвідділом МВД, яке долучило листівки до свого інформаційного повідомлення, а далі їх як зразок долучили до повідомлення Центру. Відтак два примірники листівок зберігаються в Галузевому Державному архіві Служби безпеки України.

 

Попри сказане, варто таки відзначити надзвичайно злагоджену роботу буковинського підпілля. Листівки потрібно було виготовити, роздати по районам та далі по селам, знайти тих хто власне вночі розкидатиме листівки, та забезпечити одномоментну їх появу одразу в різних селах та районах області.

При цьому все в умовах підпілля та строгої конспірації, при підвищеній увазі та посилених нарядах ворога, який до того ж вже й задумав організувати на Буковині голод та готувався до "хлібозаготівлі".

Факт вшанування підпільниками та місцевим населенням чергових річниць з дня проголошення незалежності України 30 червня 1941 року свідчить про постійну тяглість ідеї державної незалежності українців Буковини, та стоїть поряд із подіями рівня Буковинського віча 1918 року і є прямими предтечами проголошення Незалежності України в 1991 році.

Згадані документальні матеріали про появу листівок 30 червня 1946 та 1947 року, присвячених 5-й та 6-й річницям проголошення Української Соборної Самостійної Держави, містяться у наступних справах Галузевого державного архіву СБУ та Сектору архівного забезпечення УСБУ в Чернівецькій області, а також в Державному архіві Чернівецької області:

1. Дело №8 том №6 Справок о бандпроявлениях учтенных МГБ УССР за январь-июнь 1946 г. // ГДА СБУ. – Фонд №2. – Оп.36. – Справа №471.
2. Дело 19 том 3. Оперативные сводки по Черновицкой области (почтовые). Начато 1 января 1946 года. Окончено 30 июня 1946 года //ГДА СБУ. – Фонд №2. Опис 34. – Справа № 463.
3. Управление ББ МВД УССР. Спецсообщения и материалы по борьбе с ОУНовским бандитизмом. Начато 24 апреля 1947 года, окончено 16 сентября 1947 года // ГДА СБУ. – Фонд №2. – оп.90. – Справа № 516
4. НКГБ УССР. Управление НКГБ Черновицкой области. 2 отдел. Дело №10. Отчетность по ОУН-УПА за 1946 год все районы //ГДА СБУ, Чернівці, – Фонд 2Н – Справа 9а.
5. Дело №6. Разные справки за 1947 год // ГДА СБУ, Чернівці, – Фонд 2-Н. – Справа 11а.
6. Дело №1. Ежедневные оперативные сводки для МГБ УССР за первое полугодие 1947 ода // ГДА СБУ, Чернівці, Фонд 2Н. Справа №17.
7. ОББ. Папка с Докладными записками по отделению Б.Б. Вижницкого РО МВД за 1946 год // ГДА СБУ, Чернівці, – Фонд ОББ. – Справа 78.
8. Дело №6/7. Путильский истребительный батальон // ГДА СБУ, Чернівці, – Фонд ОББ. – Справа 82.
9. Дело №2. Докладные записки, информационные сообщения и отчетность по линии ОББ Черновицкого РО МВД за 1946 год // ГДА СБУ, Чернівці, – Фонд ОББ. – Справа №83.
10. МВД УССР. Дело №159 по обвинению Ланивского Ивана Степановича //ГДА СБУ, Чернівці, – Припинений фонд. – Справа № П-5419.
11. Районный комитет Коммунистической партии Украины Черновицкой области, УССР, Отдел Пропаганды и агитации. Докладные записки и информации отдела в обком КП(б)Украины о проводимой массово-политической и агитационной работе // Державний архів Чернівецької області. – Фонд П-19. – Оп.1. – Справа 178.