Про що писав "Чернець". Невідомі листи Романа Шухевича

Нещодавно в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України нам вдалося виявити два невідомих раніше грипси Романа Осиповича Шухевича. Їх Головний командир УПА власноруч написав у серпні 1945 року

Документи знайдено у справі 68 "Листування керівників різних проводів О. У. Н. "Роберта", "Максима", "Віталія"-"Нестора", що знаходиться у фонді 3836 "З’єднання західніх груп Української повстанчої армії" ЦДАВО.

Знахідка дуже вагома тому, що це – автографи Романа Шухевича. Як відомо, більшість листів цього діяча післявоєнного періоду, які наразі виявлені (й опубліковані нами в 16 томі нової серії Літопису УПА), – це недосконалі копії російською, здійснені працівниками радянських спецслужб.

Генерал-хорунжий Роман Шухевич

За формою обидва нововиявлені документи – однотипні на вигляд смужки тонкого ("рисового") паперу, помережані олівцем сірого кольору. Такі листи повстанці називали грипсами.

Перед відправленням мережею повстанського зв’язку адресанти скручували грипс у трубочку чи згортали у кілька разів.

Коли траплялась якась небезпека, "носій" такого документа міг його порвати, непомітно кудись викинути або й просто з’їсти.

Один із грипсів завірений псевдом "Туча", інший – підписаний псевдонімом "Чернець".

Як довести, що за згаданими псевдо "ховається" Роман Шухевич?

Про використання головним командиром УПА псевдоніму "Чернець" згадував його соратник, редактор підпільного часопису "Ідея і чин" Петро Дужий у розвідці "Деякі риси характеру Романа Шухевича":

"Певний час він користувався псевдом Чернець. Якось ніби випадково він запитав: чому родовий відмінок... від слова чернець – ченця (діалектична форма того слова в Галичині ще й досі звучить "чернця", тобто літера "р" не випадає)".

А приналежність Шухевичу псевдо "Туча" Петро Дужий підтверджував на радянському допиті (затриманий НКДБ за наводкою агента 4 червня 1945 року).

Обидва грипси датовані "16.8", тобто 16 серпня. Рік не вказано, але очевидно що це 1945-й. "Підказок" цьому є кілька. Першу – найголовнішу – надибуємо в іншому листі Шухевича, від "19.5".

У тексті цього документа (вперше опублікований дослідником Володимиром Морозом) згадується "рішення з лютого 45", тобто засідання Проводу ОУН, яке відбулося в середині лютого 1945 року в селі Потік Бережанського району Тернопільської області за участі Романа Шухевича, Василя Кука, Романа Кравчука, Якова Бусла, Дмитра Грицая й низки інших впливових фігур визвольного руху.

Адресант першого з грипсів – "Конрад". Це псевдонім командувача УПА–Захід Василя Сидора. Навесні-влітку 1945 року він перебував десь неподалік політичного референта ОУН(б) Якова Бусла-"Київського".

До речі, в селі Бишки Козівського району на Тернопільщині тоді відбулася зустріч за участю Сидора та провідника Подільського краю Івана Шанайди, котрий теж згадується в грипсі.

Автограф листа до "Конрада"

Іншого свого грипса 16 серпня 1945 року Роман Шухевич відправив "Бистрозору". Цього уродженця Козівщини, що на Тернопіллі, в Організації українських націоналістів-бандерівців також називали "Бистрозорим", "Боярином", "Маркіяном".

1944-го він очолював референтуру зв’язку проводу ОУН(б) на західноукраїнських землях (ЗУЗ). У березні – квітні 1945 року він перебував у с. Підбір’я Рогатинського р-ну Івано-Франківської області, певно десь неподалік від місця перебування провідника ОУН(б) на ЗУЗ Романа Кравчука-"Петра". Далі –забезпечував Шухевича на Тернопільщині зв’язком.

Про що ці документи?

Цікавий фігурант у грипсі до Василя Сидора – "Довбня". Роман Шухевич покладав великі сподівання на цю людину. Він розраховував, що після прибуття в Карпати "Довбня" "нав’яже зв’язки" з чеськими й словацькими землями. А ще той мав розповісти адресату про події у Кам’янець-Подільській області (тепер – Хмельницька область).

Там, у "володіннях" провідника Івана Шанайди-"Данила", 1945-го люди масово палили колгоспи, чим повстанський рух мав нагоду скористатися у боротьбі з радянською владою. Певно, Шухевич дізнався про "антиколгоспні бунти" на Хмельниччині від Василя Кука, з яким регулярно листувався і котрий до того регіону регулярно навідувався.

Далі автор грипсу ділиться зі своїм візаві думками про хід реформування упівських відділів на рухливі й маневрені невеликі теренові боївки ("відділи конечно демобілізувати в форму боївок, підпорядкованих тереновим провідникам... всіх командирів треба призначити до теренової роботи...").

Автограф листа до "Конрада" (продовження)

Як відомо, в УПА-Захід реорганізація військових підрозділів розпочалася ще 25 листопада 1944 року. Звісно, не всі стрільці пережили "подрібнення" війська. Подекуди чинили опір цьому до останнього.

Приміром, чільний діяч УПА-Південь Семен Котик-"Вир" зібрав усі свої відділи разом на Тернопільщині й пішов у пропагандистський рейд на Здолбунівщину (тепер – Рівненська область). Там підрозділ потрапив у засідку, стрільці розбіглися врізнобіч.

Загалом після реорганізації УПА восени 1945-го, на Волині провідними суб’єктами опору стають одиниці збройного підпілля ОУН – боївки Служби безпеки (СБ), відділи особливого призначення, диверсійні рейдові групи.

В останньому абзаці грипса до "Конрада" Роман Шухевич пише про смерть сотника "Борового", який загинув на Бережанщині в червні 1945-го. Здавалося б, яке йому діло до якогось командира однієї з сотень УПА?

Утім, згаданим псевдонімом напевно користувався Василь Брилевський, а його Шухевич міг знати ще за часів спільного перебування в легіоні "Нахтігаль" і 201-му поліцейському батальйоні в Білорусі. Крім того, на момент загибелі "Борового" в бою з опергрупою НКВД той вже був начальником відділу вишколів крайового військового штабу УПА-Захід.

Зміст невеликого за обсягом грипса до "Бистрозора", якщо порівнювати з попереднім документом, другорядний. Автор намагається щось вивідати у свого адресата про осіб, із якими давно не мав нагоди контактувати, як-от: "Кургана", "Максима" та "Марка".

Дмитро Маївський-"Курган" на той момент був одним із трьох членів бюро оунівського Центрального Проводу. Справжнє ім’я другого в переліку – Роман Кравчук, який очолював крайовий провід ОУН(б) в Галичині. Починаючи з 1945-го, він із охороною постійно перебували в Рогатинському районі Івано-Франківщини.

Автограф листа до "Конрада" (закінчення)

Десь неподалік від них розташовувався Рогатинський окружний провід ОУН(б), який очолював Зиновій Благий-"Марко".

Із цього грипса також дізнаємося, що Шухевич рекомендував "Бистрозору" обмінюватися з ним кореспонденцією за посередництва "Карпа". Це означає, що листи, які мав надалі отримувати Роман Осипович, мусили проходити "через руки" референта СБ ОУН(б) Миколи Арсенича, адже саме він користувався псевдом "Карпо".

Що прикметно, із обома нововиявленими грипсами Шухевича "сусідять" їхні переклади російською. Вони виконані старшим оперуповноваженим Управління по боротьбі з бандитизмом НКВД УРСР, старшим лейтенантом держбезпеки А. Струніною.

У лівому кутку над текстом перекладу листа "Чернеця" до "Конрада" її начальник написав синім хімічним олівцем: "Тур? Срочно вне всякой очереди". Навіть із такої невеличкої фрази стає зрозуміло, наскільки вагомими для оперативної роботи чекістів були писемні документи Шухевича й інших ватажків визвольного руху.

До речі, саме ця Струніна в лютому 1945 року "мала честь" перекладати на російську документи, які її колеги з Внутрішніх військ витягли із польової торби вбитого командира УПА-Північ Дмитра Клячківського...

--------------------------------

ДОКУМЕНТИ РОМАНА ШУХЕВИЧА:

Документ 1.

Д. Конрад!

Передаю Вам д. Довбню з 3-ма товаришами з призначенням його на Карпатську Україну. Військову роботу, яку він зможе там вести, призначіть йому самі, бо Ви блище тих теренів і краще можете зорієнтувати з запотребуванья К. У. Довбня каже, що він зможе пов’язувати зв’язки зо Словаччиною, а то й Прагою.

Якщо так, то можна його і до того використати (це може зробити Тарас). Оскільки Ви наразі з Тарасом не бачитеся, то Довбня міг би самий навідаться до Праги і тоді позвітувати, що він там знайшов. В тій справі можна б його зв’язати з Демидом. Довбня до того часу вив’яжеться вповні з даного йому завдання і заслужує на довір’я.

Він Вам скаже, як виглядає тепер ситуація у Данила. Найцікавіше те, що в Кам’янець-Подільщині масово горять колгоспи, а військо, яке іде на Схід і сильно здеморалізоване хорошим життям, яке бачили на Заході. Всі говорять, що вже в колгоспах працювати не думають! Це може давати нам певні надії.

На жаль, відділи наші туди не пішли, а тепер це вже дуже трудно. Вже в теперишній час відділи конечно демобілізувати в форму боївок, підпорядкованих тереновим провідникам, хиба що є ще можливості вислати їх в рейди. Тих однак, які в рейди не підуть, розпорошити. Думаю, що Ви вже це провели, бо накопичення військ цього очевидно вимагало.

Будувати скритки і громадити харчі! Ждати на конюктуру!

Серед вертаючої армії вести роз’яснювальну пропаганду, бо вони нас мають за німецьких вислужників. Якщо тільки де є можливости йти на Схід (може через Румунію?). Всіх командирів треба призначити до теренової роботи або дати спецзавдання, бо інакше засидяться і здеморалізуються. Більше не пишу, бо не знаю чи Довбня Вас віднайде.

В червні згинув в Мечищеві (Бережанщина) сл. п. сот. Боровий.

16.8.[1945 р.]

Чернець

ЦДАВО. – Ф.3836. – Оп. 1. – Спр. 68. – Арк. 78, 84. Оригінал. Рукопис. Сірий олівець.

Документ 2.

Д. Бистрозор!

Прошу мені негайно подати до відома з ким Ви тепер ще маєте зв’язок (зокрема чи з д. Максимо, чи з д. Курганом і т. д.). Пошту від Вас я одержав ще при кінці червня! Більше зв’язкової не бачив. Подайте коли зв’язкова була у Вас? Чи маєте зв’язок з Марком? Висилаю через Вас до д. Конрада д. Довбню і д. Карпа (т. зн. наверха Карпо, а в середині моя  адреса).

16.8.[1945 р.]

Туча

ЦДАВО. – Ф.3836. – Оп. 1. – Спр. 68. – Арк. 73. Оригінал. Рукопис. Сірий олівець.

-------------------

Дивіться також:

Підпільне листування Василя Кука. СКАНИ документів

У пошуках могили Шухевича. Насправді її досі не знайдено

Одеська криївка. Шухевич лікувався на Чорному морі під носом НКВД

До війни майбутній командир УПА був успішним рекламістом

Що знайшли у Романа Шухевича після його смерті. ФОТО

Як загинув Шухевич і що могли зробити з його тілом

Загибель Романа Шухевича: в кадрі і за ним

 Все за темою "ШУХЕВИЧ"