Спецпроект

Робочий візит до природознавчих музеїв Австрії

Несподіваними для музею виявилися акваріум та тераріум. Акваріум об’єднує 42 ємкості загальним об’ємом близько 60 тисяч літрів води. Тут представлена водна фауна тропічних вод планети і Центральної Європи...

Динозавр із Будинку Природи в Зальцбурзі

В рамках проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" відбулася професійно-пізнавальна подорож українських музейників до природничих музеїв трьох міст Австрії: Відня, Ґраца і Зальцбурга.

До складу групи увійшли працівники Державного природознавчого музею Національної академії наук у Львові, який здобув грант фонду "Розвиток України" на створення нової експозиції.

Враженнями від подорожі ділиться Андрій Бокотей, співробітник Державного природознавчого музею НАНУ.

------------

Перший музеєм, який ми відвідали, був один з найбільших музеїв Австрії – Віденський природничий музей (Naturhistorisches Museum).

Велична будівля збудована в 1889 році спеціально для експонування природничих колекцій Габсбургів. Сьогодні його фонди нараховують близько 30 млн експонатів з усього світу. Щороку музей приймає близько 550 тисяч відвідувачів у 39 виставкових залах.

Експозиція розміщена на двох поверхах: на першому історія розвитку життя на Землі та зали тимчасових експозицій, на другому – сучасне біорізноманіття.

У музеї визначені 100 найцінніших експонатів, кожен з яких позначений спеціальною етикеткою. Найдорожчим експонатом є рукотворна фігурка Вілендорфської Венери, виготовлена давньою людиною понад 25 тисяч років тому.

До сотні також увійшов кам’яний метеорит "Княгиня", вагою 500 кг, що впав у 1866 році в Закарпатті у Великоберезнянському районі. Вражає велика колекція скелетів динозаврів, серед яких найбільшу увагу, особливо дітей, привертає рухома модель аллозавра.

Говорячи про експозицію музею загалом, слід зазначити, що якщо на експозиції першого поверху, на тлі переважно традиційного представлення експонатів у понад 100-річних вітринах, є включення інноваційних елементів у вигляді рухомих моделей, симуляторів, інтернет-кіосків, плазмових екранів тощо, то на другому поверсі цього майже немає.

Експозиція справляє сильне враження насамперед завдяки великій кількості унікальних експонатів чудової якості виготовлення. Всі вітрини професійно освітлені з використанням сучасних технологій. В експозиції багато цікавих креативних ідей, часто в досить несподіваних місцях, що справляє позитивне враження й іноді заставляє посміхнутися.
        
Деякі приклади використання технологій віденськими музейниками: вихід земноводних на суходіл, вогнище під підлогою, морська черепаха, яка полює на поліетиленовий пакет, сплутавши його з медузою.

Наступним у списку відвідин був Природничий музей у місті Грац (Naturkunde Museum), заснований у 1811-му.

В березні минулого року була завершена перебудова і модернізація основної експозиції за проектом відомого архітектора Дітера Богнера. Була нагода оглянути й оцінити сучасну австрійську природничу експозицію.

Основна експозиція займає весь другий поверх будівлі на площі 1500 квадратних метрів і має 5 розділів: ботаніка, геологія, мінералогія, палеонтологія та зоологія.

Перший поверх відведений під тимчасові експозиції. На момент нашого візиту, там були представлені виставки грибів, енергоощадливих технологій та переробки відходів і "Захоплива математика".

Основна експозиція починається з палеонтологічного розділу, оформленого з застосуванням сучасних технологій і вдалого освітлення з використанням мінімально необхідної кількості експонатів, графіки і тексту.

Геологічно-мінералогічна частина зроблена в історичному стилі зі старими вітринами і етикетками, проте з сучасним освітленням.

Зоологічну частину відкриває експозиція "Рух", яка безумовно, є найбільшою знахідкою основної експозиції. Порівняння тварин у русі з їхніми скелетами у тих же динамічних позах справляє ефект навіть на професійних біологів.

Решта зоологічного відділу представлена достатньо лаконічно - проте на високому експозиційному рівні з використанням комп’ютерних технологій і цікавих рішень представлення систематики, біорізноманіття та еволюції. Ботаніка проілюстрована гербарними листами та насінням рослин.

Вдалим рішенням є розміщення в багатьох залах "Вікон науки". Це фоторамка з відеороликом та короткою анотацією поруч, де можна ознайомитися з останніми науковими досягненнями працівників музею у тій галузі, про яку йдеться в певному розділі експозиції.

Загалом у музеї вдало поєднано найновіші технології експонування з традиційними формами представлення та історичними меблями.

Останнім з відвіданих в Австрії був Будинок природи в Зальцбурзі (Haus der Natur). Наймолодший з відвіданих нами музеїв, заснований у 1924 р. Загальна виставкова площа перевищує 7 тисяч квадратів, у двох будівлях. Відвідуваність музею - 300 тисяч осіб на рік.

За різноманітністю способів представлення природничої історії краю цей музей перевершує раніше відвідані нами. Тут на п’яти поверхах основного корпусу розташовано акваріум, тераріум та близько десятка виставок, серед яких: "Доісторичні часи і динозаври", "Геологія і Льодовиковий період", "Людське тіло", "Тварини" та інші.

Несподіваними для музею виявилися акваріум та тераріум. Акваріум об’єднує 42 ємкості загальним об’ємом близько 60 тисяч літрів води. Тут представлена водна фауна тропічних вод планети і Центральної Європи. Так само багатим на видовий склад є один з найкращих у Європі тераріум.

Серед розділів основної експозиції найбільше враження справив розділ "Людське тіло". В дуже доступній формі на багатьох цікавих і яскраво проілюстрованих прикладах пояснені внутрішня будова, фізіологічні процеси, зачаття та народження людини.

Досить багатою на цікаві експонати і вдало оформленою є геологічна частина експозиції. Зоологічний розділ представлений достатньо традиційно - проте вражають недавно зроблені і оформлені за останнім словом техніки (освітлення, озвучення) діорами, зокрема "Буковий праліс" або "Космос".

Музей у Зальцбурзі вирізняється поставленою на дуже високому рівні роботою з відвідувачами, особливо сім’ями з дітьми. З цією метою під науковий центр обладнано новий триповерховий корпус. Тут відвідувачі можуть ознайомитися з дією найрізноманітніших механізмів від стоматологічного бору до принципів руху людського скелета, спробувати пересуватися на інвалідному візку чи симуляторі їзди на лижах.

Ще одна виставка, яка нас дуже вразила в цьому музеї – виставка "Футпрінт". Фото зроблені з висоти пташиного польоту в різних куточках планети, де зафіксовані сліди людської діяльності.

Загалом австрійська поїздка сприяла появі нових цікавих ідей і рішень, які можна буде використати при створенні експозиції Природознавчого музею НАНУ у Львові.

Автор: Андрій БОКОТЕЙ, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НАНУ (Львів)

Дивіться також:

Як рухається простір і люди в музеях. Лекція з Відня

Про візит наших природознавців-музейників у Москву. ФОТО

Природничий музей у Львові: репетиція оркестру

Екскурсія Львівським природознавчим музеєм. ФОТО

10 млн на модернізацію музею. Як будуть витрачені?

Комахи в бурштині, яким по 40 млн років. ФОТО

Інші матеріали проекту "Динамічний музей"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.