Як наші природничі музейники у Москву їздили. ФОТО
Друга освітня подорож представників українських природознавчих музеїв відбулася в Росію. Вони знайомилися з досвідом організації експозиції, використання мультимедіа та іншими цікавими речами.
Збираючи оперативну інформацію від учасників студійного візиту, мені не раз довелося пригадати епізод із "Сімнадцяти миттєвостей весни", де Штірліц зустрічається зі своїм візаві у Берлінському музеї з монументальним кістяком мамонта посередині.
За стінами канонади постріли, а в музеї зберігаються спокій і лад. Але про все крок за кроком.
Головний сенс студійних подорож, певне, у "провітрюванні мізків" - у нагоді побачити можливість інакших способів думання. Не дарма ж освіта в університетах до класичної доби закінчувалася саме спудейськими мандрами.
Самоосвіта у музеях посткласичного часу відбувається подібним чином, зокрема, завдяки програмі "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України". Учасниками подорожами стали працівники Зоологічного музею Львівського національного університету, Музею природи Харківського національного університету, та краєзнавчих музеїв міст Рівного та Нетішина.
Організатором освітніх подорожей для колег виступає Державний природознавчий музей НАН України у Львові, який, нагадаємо, здобув грант Фонду на здійснення проекту "Природничий музей: від теорії еволюції – до практики "живого музею".
Перша із запланованих подорожей відбулася восени минулого року до Швейцарії, де об’єктами інтересу були невеликі за масштабами музейні заклади з цікавими прикладами роботи із локальними спільнотами.
Тепер же маршрут проліг на схід, до Москви, де розташована низка великих музеїв, які претендують на те, щоби представляти цілісну і універсальну картину світу, яка стосується еволюції життя - Державний Дарвінівський музей, Палеонтологічний музей і Музей землезнавства Московського державного університету, Державний біологічний музей ім. К.А.Тімірязєва.
Найфундаментальнішим з поміж них є Дарвінівський музей. Це один із найбільших музеїв Москви, який щороку відвідує понад 500 тисяч чоловік. Цільовою аудиторією музею є батьки з дітьми, a шкільні групи становлять лише 15%.
З 1995 року після реконструкції і розширення музей працює у двох корпусах, з’єднаних між собою підземним переходом. Площа основної експозиції складає близько 5 тисяч кв.м. і поділена на 60 розділів, які розкривають найрізноманітніші аспекти еволюції, плюс є ще тимчасові експозиції та інтерактивний модуль "Стежка еволюції".
Як і годиться науково впорядкованій еволюції – вона поступово розвивається по спіралі. Від цього архітектоніка простору Дарвінівського музею чимось нагадує Музей Гугенхайма.
Центральний і найбільший зал музею відкриває експозицію, де представлене біологічне розмаїття практично усіх географічних зон планети.
Вступ до експозиції передусім вражає відвідувача багатством форм і барв живого. Гості з приємністю звернули увагу, що у залі багато місць для сидіння, оскільки його білі стіни щодня в 16.00 перетворюються на екрани, де демонструють фільми власного виробництва, дотичні до теми експозиції.
Більшість біогруп і експонатів знаходяться в сучасних вітринах з автономним клімат-контролем, що достатньо зручно за умови великого потоку відвідувачів.
Не дуже вдалим рішенням видалися прозорі етикетки на вітринах, хоча московські музейники ними задоволені, кажуть, що це найкращий варіант з багатьох різних спроб. Низка експонатів підписана шрифтом Брайля, що є кроком назустріч людям з обмеженими можливостями.
В експозиції досить багато мультимедійних засобів, але їхнє поєднання з предметним рядом, вибудованим ще за моделями "доцифрового" музею, далеко не завжди є вдалим. Окремі нововведення, як-от 7D кінотеатр, мають відверто розважальний характер і створюють враження перебування у торгівельно-розважальному центрі.
Про голлівудський фільм "Ніч у музеї" примушують згадати надсучасні технології додаткової реальності – тут на екрані можна побачити, як тварини виходять з вітрин і підходять до відвідувача. Цілком новий інтерактив, введений у дію 14 січня цього року.
 |
| Держаний Дарвінівський музей: елементи додаткової реальності |
Більш-менш продуманою можна вважати лише згадану "Стежку еволюції", яка дає змогу за 15 хвилин отримати виразне і добре структуроване уявлення про те, що відбулося з життям на планеті за останні як мінімум мільярд років.
А про вплив антропогенного чинника можна довідатися із модуля, який завершує експозиції. Тут показана звичайна московська квартира (щоправда, мебльована за зразком 1990-х) з притаманним їй "біорозмаїттям": з тарганами, пацюками і кліщами. Також сказано і про вплив створюваних містом шумів на здоров’я і психіку людини.
Природничників з України не міг залишити байдужим величезний обсяг виставкової роботи, який проводять працівники Дарвінівського музею.
У музеї відбувається 60 виставок за рік, крім того проходять різноманітні акції. Колектив музею – 180 чоловік, з яких понад 100 – це технічний персонал. Фондові колекції налічують 400 тисяч одиниць зберігання, з яких 5 тисяч знаходиться на експозиції.
Музейними колосом, присвяченим вимерлим велетням, постає в описах наших колег Палеонтологічний музей ім. Ю.А.Орлова. Це справді один з найбільших природничих музеїв світу. Фондова колекція налічує понад 2 млн. одиниць зберігання, з яких 5,3 тис. знаходяться на основній експозиції.
У 1987 році музей був відкритий у новій, спеціально для нього спорудженій будівлі з експозиційною площею 4,8 тисяч кв. м. Автори проекту були удостоєні Державної премії за проект споруди, хоча ззовні вона більше нагадує військову фортифікацію, ніж музей.
Як і в Дарвінівському музеї, експозиція Палеонтологічного обертається навколо еволюції органічного світу Землі.
Музей, безперечно, володіє однією з найкращих у світі колекцій викопних тварин. Прогулянка між кістяками істот, що вимерли сотні мільйонів років тому і чиї черепи височать над відвідувачем іноді на висоті 8-9 м, залишає неймовірні відчуття.
 |
| Палеонтологічний музей |
Втім, помітно, що основна робота музею – наукова, а експозиція вряди-годи оновлюється не концептуально, а лише новими артефактами. До речі, прибирання теж робиться зрідка, бо експонати вкриті порохами. А твердження про неможливість до них дотягтися – поганий аргумент.
Після Дарвінівського музею, перенасиченого мультимедіями, Палеонтологічний через повну їх відсутності сприймається дуже контрастно. Загалом експозиція виглядає досить традиційно і позбавлена елементів інноваційності.
Крім вітрин, усі вільні стіни прикрашені монументальними картинами, на яких в натуральних розмірах зображені вимерлі тварини і середовища в яких вони жили. Виглядає це досить гармонійно і прикрашає та доповнює експозицію. Скульптурними формами викопних тварин оздоблене також внутрішнє подвір’я музею.
Проте, в експозиції представлені не лише гіганти. Розвиток життя на землі починався з дрібних організмів, які становлять значну частину колекцій. Від слідів життєдіяльності перших невідомих науці організмів, що збереглися на камінні, – до комах і навіть ящірок, які випадково збереглися в сосновій живиці – бурштині.
Дизайнерами обраний дуже вдалий спосіб представлення цих об’єктів - на нейтральному однотонно-кремовому фоні в різних вертикальних площинах вітрин. Це нівелює дещо перевантажені об’єктами вітрини. Хоча, бажання зрозуміле - хочеться показати якнайбільше унікальних об’єктів.
Цікавий і корисний приклади поєднання академічної, дослідницької та просвітницькою складових гості з України побачили в Державному біологічному музеї ім. К.А.Тімірязєва.
Музей розташовано у центрі столичного мегаполіса, у його розпорядженні три будівлі XIX ст.: адміністративна, виставкова та фондосховище. Основним напрямком роботи музею є висвітлення питань фізіології та еволюції живого. У музеї 800 кв.м. експозиційної площі: 13 виставкових залів основної експозиції, 2 – інтерактивні зали і 2 – тимчасові виставки.
Поміж хрестоматійних і достатньо статичних експозицій: "Природа і людина", "Рослини, гриби, бактерії", "Основи еволюційної теорії", створених ще у середині ХХ ст. Інтерактивним підходом вирізняється розділ "Виникнення життя на Землі", створений 2002 року.
Проте співробітники музею не полишають напризволяще і старі експозиції, вносячи в них сучасні креативні елементи. Зокрема, в експозиції використані муляжі рослин (наприклад, конюшина, чи корінь кукурудзи), виготовлені працівниками музею на надзвичайно високому рівні.
Оскільки музей створений з метою поширення знань про фізіологію людини і тварин, то і в його запасниках, які ми теж відвідали, і в експозиції є експонати тварин і мертвонароджених дітей, на яких вивчали фізіологічні процеси або будову тканин та органів.
Звичайно, собака з пришитою до її шиї передньою частини щеняти, викликала жваву дискусію про етичність такої демонстрації навіть серед нашої групи. І таких експонатів на експозиції музею чимало.
Зрештою зійшлися на тому, що це один із етапів розвитку науки фізіології, наслідком чого стали винаходи ліків від багатьох важких недуг людини, і приховувати це від громади немає сенсу. Слід лише вміло пояснювати і коментувати такі експонати, з чим працівники музею добре дають раду.
Напевно, найбільше в Біологічному музеї вразили люди. Дуже відкриті, дуже доброзичливі і запопадливі. Андрій Бокотей зазначає: "Загалом відвідини Державного біологічного музею ім. К.А.Тімірязєва залишили у нас приємні та позитивні враження. Доброзичливість та відкритість у спілкуванні працівників музею дозволили отримати всю інформацію, що нас цікавила, та підкріпити її придбанням чималої кількості брошур, методичних розробок та збірників праць з музейної педагогіки та експозиційної діяльності".
Ну, і окремо слід сказати про українську групу: усі вмотивовані, активні, зацікавлені у розвитку справи у себе на місцях. Після відвідання кожного з музеїв відбувається жваве обговорення. Сподіваємося, після повернення в Україну творчий запал не зникне, і враження конвертуються у цікаві ідеї.
Дивіться також:
Природничий музей у Львові: репетиція оркестру
Екскурсія Львівським природознавчим музеєм. ФОТО
10 млн на модернізацію музею. Як будуть витрачені?
