Дзень Волі! Трэцяя Ўстаўная Грамата Рады БНР

25 сакавіка - Дзень Волі. Гадавіна абвяшчэння незалежнасці Беларускай Народнай Рэспублікі. 27 сакавіка 1918 нямецкія акупанты разагналі Раду і Народны сакратарыят БНР. Віншуем сяброў!

Год таму назад народы Беларусі разам з народамі Расеі скінулі ярмо расейскага царызму' які найцяжэй прыціснуў быў Беларусь; не пытаючыся народу' ён кінуў наш край у пажар вайны' якая чыста зруйнавала гарады і вёскі беларускія.

Цяпер мы' Рада Беларускай Народнай Рэспублікі скідаем з роднага краю апошняе ярмо дзяржаўнай залежнасьці' якое гвалтам накінулі расейскія цары на наш вольны і незалежны край.

Ад гэтага часу Беларуская Народнай Рэспубліка абвяшчаецца незалежнаю вольнаю дзяржавай. Самі народы Беларусі ў асобе Ўстаноўчага Сойму пастановяць аб будучых дзяржаўных зьвязях Беларусі.

На моцы гэтага трацяць сілу ўсе старыя дзяржаўныя зьвязі' якія далі магчымасьць чужому ўраду падпісаць і за Беларусь трактат у Берасьці' што забівае насьмерць беларускі народ' дзелячы зямлю яго на часткі.

На моцы гэтага ўрад Беларускай Народнай Рэспублікі мае ўвайсьці ў зносіны з зацікаўленымі старанамі' прапануючы ім перагледзець тую часьціну Берасьцейскага трактату' якая датычыць Беларусі' і падпісаць міравую ўмову з усімі ваяваўшымі дзяржавамі.

Скан тексту грамоти, якою проголошувалась самостійність БНР

Беларуская Народная Рэспубліка павінна абняць усе землі' дзе жыве і мае лічбенную перавагу беларускі народ' а ласьне: Магілеўшчыну' беларускія часьці Меншчыны' Гарадненшчыны (з Горадняй' Беластокам і інш.)' Віленшчыны' Віцебшчыны' Смаленчшыны і сумежных часьцяў суседніх губэрняў' заселеных беларусамі.

Беларуская народная Рэспубліка зацьвярджае ўсе тыя правы і вольнасьці грамадзян і народаў Беларусі' якія абвешчаныя Ўстаўной Граматай ад 9 сакавіка 1918 року.

Абвяшчаючы аб незалежнасьці Беларускай Народнай Рэспублікі' Рада яе пакладае свае надзеі на тое' што ўсе любячыя волю народы дапамогуць беларускаму народу ў поўнай меры зьдзейсьніць яго палітычна дзяржаўны ідэал.

Рада Беларускай Народнай Рэспублікі

Дана ў Менску-Беларускім 25 сакавіка 1918 року.

Дивіться також:

"Ляпис Трубецкой" зробив кліп у естетиці БНР. ВІДЕО

Історія Білорусі - репом і у формі мультику. ВІДЕО

Велике князівство Литовське - наша спільна з білорусами держава

1410: білоруська пісня про князя Вітовта. ВІДЕО

Як пройшов День Волі у лукашенківському Мінську в 2013 році

Всі матеріали ІП за темою "Білорусь"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.