Реконструкція боїв між українцями і поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Непопереджені мешканці прилеглих будинків ошелешено виглядали через вікна. Перехожі й туристи теж не одразу зрозуміли, що відбувається. Все було в диму, в хід пішли багнети. А потім на радість глядачам на площу викотився польський бронеавтомобіль...

7 грудня 2012

Фотограф (Львів)

У Львові минулого місяця стріляли і лунали вибухи. Міську раду намагалися захопити озброєні польські ополченці, їхні атаки відбивали Українські Січові стрільці.

Бої проходили на самій площі Ринок. Таким чином у центрі Львова відтворювали історичні події Листопадового Чину 1918 року. "Історична правда" також не змогла пропустити цей визначний захід.

Перед початком бою реконструктори із товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" пройшлися урочистим маршем по проспекту Свободи та вирушили на площу Ринок готуватися обороняти ратушу.

Там уже були розставлені укріплення із мішків з піском та загородження із дерев’яних колод, а також чимало глядачів.

Серед реконструкторів УСС були й дівчата. Усі фото: Валерій ШМАКОВ, спеціально для ІП

Вишикувавши свої курені, старшини УСС розподілили їх по оборонних позиціях і дали час на перекур. “Поляки” розсипавшись малими групами по вузьких львівських вулицях пішли вибирати позиції для атаки.

"Поляки" готуються до початку показового бою

За сценарієм реконструкції, в бою за столицю Галичини з боку української сторони приймали участь 5-ий та 14-ий курені Січових Стрільців. В більшості це молоді хлопці та дівчата – у сіро-синій формі вояків австро-угорської армії з тризубами та жовто-блакитними кокардами на головних уборах.

Січові стрільці

Згодом до них долучився загін козаків-наддніпрянців отамана А.Долуда. Долудівці прибули до Львова у строях Кубанського козачого війська (черкесках).

Козак отамана Долуда

З польської сторони усусам протистояли ополченці Легіону орлят, сформованого з поляків, які воювали у складі Австро-Угорської армії (коли південна частина Польщі входила у склад Австро-Угорської імперії).

Тож однострій вони мали такий же, як і в УСС, відрізнялися лише кокардами і стрічками.

Форма поляків та українців іноді відрізнялася тільки стрічками на шапках

"Поляки" реконструювали 2-гу польську бригаду і батальйон "K. u. K. Infanterieregiment Erzherzog Ludwig Salvator Nr.58" [цісарсько-королівський ерцгерцога Людвіга Сальватора 58-ий піхотний полк], на рукавах у бійців якого кидалися в очі "мертві голови" із абревіатурою G.S., що відтворювали емблему 3-го відрізку оборони Львова.

Поляки з емблемами третього відрізку оборони Львова Gora Stracen

Абревіатура означає "Gora Stracen" - відому також як Гицлева Гора.

Невідомі польські частини з емблемами G.S. 1918 рік

Допомагали орлятам у бою і польські жителі Львова - в ті часи вони становили більшість із 200-тисячного населення міста.

Також серед поляків можна було помітити вояків у німецькій формі з біло-червоними стрічками на кітелях. Це польський штурмовий батальйон (5.K.Sturm.Btl.№.10), який відтворювали реконструктори із кам'янка-бузького військово-історичного клубу "Гренадер".

Штурмова група

Як пояснили реконструктори, батальйон був із жителів Західної Польщі, яка входила у склад кайзерівської Німеччини і під час Першої Світової війни вони воювали на боці Берліну, тому в них було німецьке спорядження.

Польські штурмові частини

Тим часом стрільці в дозорах навколо ратуші вже було почали нудьгувати, коли раптом з боку вулиць Шевської вулиці до них неспішним ходом почали наближатися поляки.

Пригинаючись та перебігаючи від одного укриття до іншого, поляки на ходу відкрили стрільбу.

Поляки у наступі

Стрільці з-за мішків з піском відповіли тим же. Тим часом до оборонної позиції січовиків наспіло невелике підкріплення.

Укрившись за кам'яним фонтаном Адоніса, УСС відкрили вогонь із кулемета Льюїса. Дала перші залпи і гармата, яка була на озброєнні в стрільців.

Січовики з кулеметом "Льюїс"

Не попереджені про реконструкцію мешканці прилеглих будинків ошарашено виглядували через вікна. Випадкові перехожі та туристи теж не одразу зрозуміли, що відбувається.

Гармата січовиків. Фото: Андрій Луковський

Поляки були налаштовані рішуче, та ситуацію врятував відділ отамана Долуда, що якраз прибув до Львова та сходу вступив в бій. Наступ "орлят" захлинувся та перейшов у позиційні бої.

Поляки припинили атаку і почали відстрілюватися

Та несподівано на січовиків, що засіли з гарматою на розі Ратуші, з тилу почали насуватися польські штурмовики в німецьких касках. Тож тепер українці змушені були битися на два фронти.

Рукопашний бій із польськими штурмовиками

А оскільки площа Ринок є відкритою місцевісцю, де ніде заховатися від куль, січовики укривалися за чим тільки могли — одиноким деревом, бордюрами та клумбою.

Укривались як могли

Якийсь відділ УСС було перейшов у контратаку на польських штурмовиків, в результаті обидві сторони понесли великі втрати. Гарматники були змушені стріляти то в один, то в інший бік.

Від артилерійських пострілів та вибухів піротехнічних зарядів спрацьовували сигналізіції в автомобілів на сусідніх вулицях. Дим і курява від вибухів накрили як стрільців, так і глядачів.

Стрільці в куряві від вибухів

В якийсь момент відстань між січовиками і штурмовиками зблизилась настільки, що доходило навіть до рукопашної. В хід пішли приклади ти багнети.

Один бравий поляк прорвався до персоналу січової гармати, та був “убитий” пострілом.

Доходило навіть до такого

А дівчата з поміж січових стрільців відстрілювались не менш жваво, ніж чоловіки.

Смерть республіканця

Зрештою перестрілявши один одного, сторони на якийсь час припинили вогонь. Курява осіла і на площі залишились лежати десятки “вбитих”. Залишки поляків відступили для перегрупування сил, а січовики заходилися допомагати пораненим.

Стрільці збирають поранених

- Мамо, мамо, той дядя помер?!, - схвильовано питала якась дитина з юрби глядачів, показуючи на одного з “контужених” січовиків, якого несли на руках товариші.

Затишшя тривало недовго. На радість глядачам на площу викотився польський бронеавтомобіль:

Панцерничок

З бійниць панцерника застрекотіли кулеметні черги. Прикриваючись бронею, позаду наступали штурмовики.

Бійниці бронеавтомобіля

Проте це все становило хорошу мішень для січової гармати. Тож - після того, як стало ясно, що бронеавтомобіль знешкоджено - усуси наважились на контрудар. З криками “Слава!” січовики піднялися в атаку та кинулись на "потріпаних" артилерією поляків.

Вирішальна атака січовиків

В цей час глядачі, розуміючи, що дійство підходить до завершення, почали вигуками підбадьорювати українських стрільців: “Давайте, перемагайте!”, “Дотисніть їх!”.

В результаті короткої сутички поляків було знищено, площу Ринок звільнено, глядачі на радощах побігли до реконструкторів фотографуватися на пам’ять, а діти збирати гільзи.

Як розповів "Історичній правді" Тарас Єлейко із товариства пошуку жертв війни "Пам’ять", реконструктори намагались поєднати в один бій вирвані з контексту війни за Львів бойові операції - оскільки чітких довідок про певний бій на площі Ринок немає, а лише перекази очевидців:

"Під час українсько-польської війни бої у Львові відбувалися по всьому місту і з перемінним успіхом рухалися від площі Ринок до Кульпаркова та Клепарова. УСС відтісняли поляків, за якийсь час поляки отримували підкріплення та витісняли нас до цитаделі, Високого Замку та Замарстинова.

Захопивши головний залізничний вокзал і отримавши підкріплення зі сторони Перемишля і Кракова, вони ще планували захопити Підзамче та відрізати основну нашу залізничну артерію. У якийсь момент вони дуже наближалися до цієї мети, та прибуття козачого загону отамана Долуда суттєво посилило стрільців.

Долудівці наводили жах на поляків. Адже поляки сприймали їх як черкесців, бо козаки носили черкеські кошлаті шапки, які поляки пам'ятали з Першої Світової війни".

Німецькі "поляки"

Також по позиціях УСС робила бойові нальоти польська авіація. За історичними даними, на Львів було скинуто близько 250 авіабомб вагою від 5 до 25 кг. Основний удар вони завдавали по Цитаделі, Високому Замку і Кривчицях, де були вогневі точки артилерії.

Протягом трьох тижнів Львів переходив із рук у руки. Бої тривали до 21 листопада, коли з Польщі прибуло близько 6600 вояків і січові стрільці повністю втратили контроль над головним вокзалом та складом на Левандівці. Українська Народна Рада прийняла рішення про відступ з міста Львова.

Хвацький стрілець

"Фактично ще 6 листопада пропонувалося Українській народній раді покинути Львів, щоб розв’язати руки військовикам і вони могли більше маневрувати і не триматися за будинок намісництва, де засідала УНР, - пояснює реконструктор. - Але таке рішення не було прийнято.

Тим більше не було чіткого керівництва зверху – окремі підрозділи воювали по різних напрямках. Наприклад, орієнтовно 12-13 листопада січові стрільці прорвали оборону Замарстинова. А у нас було дві гаубиці на Високому Замку, які мали підтримувати вогнем, але командир не знаючи, куди він має вести вогонь, просто мовчав. Відповідно полякам вдалося швидко залатати цю дірку в обороні.