Реконструкція бою УПА з НКВД під Львовом. ФОТО

За сценарієм, вояка УПА, якого захопили в полон енкаведисти, "звільняє" переодягнена в партизанів сотня НКВД, щоб дізнатися від нього інформацію, не отриману на допитах. Проте справжні партизани УПА розкривають перевертнів і зав'язується бій.

У Львові до 70-річчя створення Української Повстанської армії відбулося військово-історична реконструкція бою між підрозділами НКВД і відділами УПА.

Дійство проходило в лісопарку "Зубра". Подивитися на реконструкцію прийшло чимало львів'ян.

Всього в реконструкції взяло участь біля 80 членів Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".

Командир робить ранковий обхід

Учасники реконструкції були вдягнені у різноманітні військові однострої Другої світової - від радянських гімнастерок до німецьких кітелів та камуфляжних курток.

 Чота УПА

Також глядачі могли побачити й імпровізовану форму УПА.

 Шикування перед боєм

 Пряжка, перероблена з німецької. Орла зі свастикою викинуто, напис "З нами Бог" залишено. Це армійська пряжка (на пряжці СС був напис "Моя честь - вірність!")
Учасники реконструкції споряджають зброю
Повстанські розвідники

За сценарієм, вояка УПА, якого захопили в полон енкаведисти, "звільняє" переодягнена в партизанів сотня НКВД.

Напад на автомобіль з НКВД
 Повстанці ховаються за бронеавтомобілем НКВД (чомусь німецьким Sd.Kfz.222)

Мета переодягнених енкаведистів - щоб повстанець, відчувши себе серед своїх, видав ту інформацію, яку з нього не вдалося вибити на допитах.

 Повстанці у засідці
 Бій

Бійцям НКВД наче вдається задуманий план, проте справжні партизани УПА розкривають перевертнів і завязується бій, у який по черзі стягується підкріплення з обох сторін.

Рукопашний бій між повстанцями і переодягненими енкаведистами
 Тягнуть убитого повстанця
УПА контратакує

І хоч на боці енкаведистів була гармата і бронеавтомобіль, у цьому бою їм все ж не вдається здолати опір УПА.

Добиває пораненого енкаведиста

Повстанці забирають зброю з убитих ворогів...
 ...і тут на них знову нападають
 А це Острозький загін УПА в лісах Тернопільщини. 1943 рік. Фото з архіву ЦДВР
 Переможний салют
 Жінки і діти
 Обід у центрі Львова

Фото: Валерій ШМАКОВ

Дивіться також:

Танки в снігах. Реконструкція боїв під Києвом узимку 1943-44 рр. ФОТО

Зброя та уніформа козака Дієвої армії УНР. ФОТО

Зустріч на Ельбі. Реконструкція останньої битви Першого Українського. ФОТО

У Південній Африці реконструюють Червону армію. ФОТО

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині. ВІДЕО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.