Спецпроект

10 мільйонів на розвиток музею. Як проходив перший етап конкурсу

Названо п'ять українських музеїв, які поборються за грант у 10 млн гривень. Кореспондент "Історичної Правди" поспілкувався з експертами, які приймала це рішення. На що хочуть витратити гроші музейники?

Комплекс Александрійського мусейону - прабатька сучасних музеїв
www.crystalinks.com

У березні цього року фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" оголосив про проект "Динамічний Музей".

Суть проекту - конкурс серед українських музеїв, в результаті якого один із закладів отримає грант у розмірі 10 млн грн, спрямований на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи і формування власного бачення розвитку протягом наступних трьох років.

Вчора увечері експертна рада проекту оголосила шорт-лист - "короткий список" з п'яти музеїв, які зрештою і поборються за грант. Ось хто переміг у першому етапі проекту (за абеткою): 

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Львів'яни написали для конкурсу проектну заявку "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Запрошення на участь у конкурсі були надіслані у понад 600 музейних закладів країни (і у відповідні управління культури в регіонах).

Щойно завершилося засідання експертної ради. Фото: Дмитро Ларін

До участі допускалися тільки державні або комунальні музеї, чий річний бюджет складає не менше мільйона гривень - щоб бухгалтерія мала досвід роботи з великими сумами.

З усіх запрошених музеїв заявки надіслали... 25 музеїв. За даними ІП, специфіка вітчизняного музейного менеджементу проявилася в тому, що більшість заявок було надіслано у другій половині останнього дня конкурсу.

"Короткий список" визначила спеціально створена експертна рада - на цьому етапі конкурсу вона складалася з п'яти українських експертів (за абеткою):

- Юлія Литвинець, головний зберігач фондів Національного Художнього музею, виконавчий секретар Українського національного комітету ICOM (Міжнародної ради музеїв);

- Зеновій Мазурик, голова "Асоціації музеїв і галерей", віце-президент Українського національного комітету ІСОМ ;

- Світлана Остапова, директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В.Блещунова;

- Олеся Островська-Люта, керівник напрямку "Культурна спадщина" фонду "Розвиток України";

- Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи.

 Світлана Остапова і Зеновій Мазурик

Жоден із членів журі не мав стосунку до музеїв, які подавалися на конкурс. Засідання відбувалося за зачиненими дверима - за прийнятою в таких випадках практикою, щоб на експертів не здійснювалося зовнішнього тиску.

"Історична Правда" втрапила до кімнати, де відбувалася експертна рада, через кілька хвилин після її завершення. Дізнавшись результати першого етапу конкурсу, ми поцікавилися, як саме 25 учасників конкурсу збиралося витрачати 10 мільйонів.

"До 90% пропозицій - це нові технології, різноманітні мультимедійні гаджети, - розповіла Олеся Островська. - А також оновлення матеріально-технічної бази і прийом осіб зі спеціальними потребами".

Також музеї хочуть інвестувати отримані кошти в реставрацію колекцій. "Дві третини всіх музейних експонатів в Україні вимагають реставрації, - сказав Зеновій Мазурик. - А третина з цих двох третин - реставрації негайної".

Олеся Островська-Люта

Ще один напрямок, який цікавить багатьох - фандрейзинг та піар. Щоб музеї могли менше залежати від Мінкульту, який виділяє їм кошти, і казначейства, яке ці гроші тримає на рахунку.

ІП вдалося дізнатися окремі деталі з проектних заявок, які втрапили у "короткий лист". Дончани хочуть зробити свій краєзнавчий музей цікавим для дітей і молоді. Подібної мети хочуть досягнути (за допомогою мультимедійних панелей та іншої техніки) дніпропетровці, котрі планують створити у себе "дитячий острів".

Київський Музей друкарства хоче показати книгу не лише як артефакт, але й як текст - щоб було що помацати й погортати в нашу епоху, яка стрімко оцифровується. Львів'яни, чиї фонди вже багато років лежать у скринях, хочуть створити абсолютно свіжу і сучасну експозицію природничного музею з екологічною нотою.

Перед музеєм Івана Гончара стоїть завдання показати свою етнографічну колекцію у новому світлі. Крім цього, кияни у своїй заявці багато уваги приділили супутним проектам, які залучають до проекту й інші музею - від надання виставкових площ до спільного дискусійного майданчика.

"Цей напрямок [міжмузейні семінари і тренінги - ІП] передбачили у своїх заявках кілька музеїв, - зазначили експерти. - Потрібно створювати середовище для дискусії, активізувати життя. І музеї вже почали активізуватися".

Юлія Литвинець

Остаточний переможець визначиться 2 листопада цього року. Після проведеного жеребкування з журі вибули Олеся Островська-Люта і Юлія Литвинець.

У експертній раді другого етапу залишилися Владислав Піоро, Зеновій Мазурик і Світлана Остапова, компанію їм складуть президент ICOM Ханц-Мартін Хінц (Берлін) і президент Європейського музейного форуму Міхаіл Ґнєдовскій (Москва). Вони й визначать, хто з музеїв отримає протягом трьох років 10 млн гривень.

Крім того, ще два музеї з "короткого списку" отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту.

Основний музей-реципієнт співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, завданням якого буде постійне консультування і надання фахової підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді проекту.

"Історична Правда" стежитиме за перебігом проекту. У найближчих планах - репортажі з усіх п'яти музеїв із "короткого списку".

 

Владислав Піоро

Скориставшись нагодою, ІП запитала в експертів:

"Які проблеми музейної галузі потребують найнагальнішого вирішення?"

Юлія ЛИТВИНЕЦЬ, головний зберігач фондів Національного Художнього музею, виконавчий секретар Українського національного комітету ICOM:

- З власного досвіду можу назвати три найнагальніші проблеми. По-перше, це професійний рівень керівників. Класичний варіант - призначення керівника, і на це призначення не впливає ані його професійний рівень, ані досвід.

По-друге, відсутність мотивованості колективу і можливості професійного росту членів цього колективу. Музейникам потрібна можливість активно спілкуватися з колегами, розвиваючи таким чином і себе, і справу, якою займаєшся.

По-третє, важливе розуміння музею як соціокультурної інституції. Останнім часом музей був відірваний від суспільства, а він не має бути закритим закладом. Музей не тільки збирає артефакти, він і вивчає, і передає досвід, і приймає його. Бо музей - це пам'ять.

Владислав ПІОРО, голова правління Українського центру розвитку музейної справи:

- Ключова проблема - ситуація з кадрами. Україна ризикує пройти точку неповернення в цій сфері, бо абсолютна більшість українських музейників - передпенсійного віку. Молодь майже не йде в музей, через відсутність мотивації і відсутність освіти.

Ще один важливий момент - залежність від бюджету і відсутність стимулів для самостійної економічної діяльності, щоб хоча б частково себе фінансувати. Варто ще згадати несхильність музейних працівників до самоорганізації і концентрації зусиль для захисту власних інтересів.

Навіть музейна рада при Мінкульті (слабинка з боку міністерства, створена весною на тлі кадрових конфліктів) може бути ефективним інструментом для захисту інтересів, але треба бути жорсткішим. 

Читайте також текст Зеновія Мазурика "Для чого нам музеї?"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.