Етикетки до алкогольних напоїв УРСР
19 травня 2011
"Спотикачі", "Мисливські", "Кубанські" - оспівані у фольклорі і класиками. Масові "Русские" і "Московские". Дефіцитні настоянки на травах Житомирського ЛГЗ. Брутальний "міцний напій "Козацький", яким радянська торгівля затикала рота споживачам в останні роки СРСР.
"Історична Правда" представляє невеличку підбірку ностальгійних етикеток міцних напоїв. Ці зображення супроводжували громадян радянської України в найсвітліші і найважчі моменти життя.
Переважна більшість етикеток - з колекції Дмітрія Дємідова.
Дивіться також:
Прейскурант валютного магазину в СРСР. СКАНИ
Всепьянейший собор Петра І-го. Обережно, ненормативна лексика!
"Карамеля" і "цукерок": кондитерські обгортки УРСР 1920-их. ФОТО
Як родич Лесі Оробець пияцтво поборов
Просто етикетка до просто горілки
А це вже не просто горілка, а "ґорілка" - експортний варіант. Угорі видно лого "СПИ" - "Союзплодоімпорту", підрозділу Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР, який продавав на Захід зареєстровані торгівельні марки міцного алкоголю
"Кубанська" оспівана Вєнічкою Єрофєєвим: "Теперь, после пятисот кубанской, я был влюблен в эти глаза, влюблен, как безумец..." Вона ж є складовою коктейльних рецептів у "Москва-Пєтушкі"
Через свою міцність - 45% - "Мисливська" вважалася особливо елітною і знайти її було не так просто. Рецептура передбачала, що до настояного на ароматних травах спирту додавалося 20% білого портвейну
А це вже класика. На відміну від "Мисливської", "Русская" була досить масовим товаром. 2,20 радянських карбованців + 20 копійок за пляшку. В останні роки СРСР горілчаних пляшок не вистачало і "Русскую" випускали навіть у темній пивній тарі
Ще одна класика - зворотня етикетка від "Московської" легко впізнаваного зеленого кольору. Судячи з ціни, це вже 1980-ті. Червоне лого - емблема якогось українського лікеро-горілчаного заводу. Хто впізнає якого, напишіть у коментах
"ЖГЗ" - Житомирський горілчаний завод, який у радянські часи прославився своїми настоянками на травах. Старка робилася з житнього спирту, настояного на липі і листях груші та яблука
Міцний напій "Козацький" вироблявся не Укрлікергорілкою, а іншим відомством - Укрсадвинпромом. Подібні напої називалися "грушки-яблучки", "шмурдяки" і ще десятки означень. "Козацький" було пити важко (30% міцності і 1-2% цукру), але за відсутності чогось іншого доводилося, хоча споживання й обростало побутовими легендами. Підкуповує піратський дизайн етикетки
Легко впізнаваний дизайн 1970-их
Ще один радянський лікер
Настоянка на 30%
"Ялівцева" з розшифровкою для тих, хто ще не до кінця оволодів державною мовою УРСР. Знову Житомирський ЛГЗ
Ще один фірмовий напій, який був страшним дефіцитом - "Житомирська ароматна", настояна на березових бруньках. Випускається досі під іншою назвою. Між іншим, завод належить Державному управлінню справами при Президенті (ДУСя) - тож купуючи продукцію житомирян, ви підтримуєте державний бюджет :)
Ще одна настоянка з таємничим рецептом - кориця, кардамон, горіх...
Вишнівка з дизайном часів раннього Брєжнєва
А це вже, здається, Брєжнєв пізній
"Лимонна". Очевидно, це 1960-ті, але хотілося б почути думку експертів
Цю горілку настоювали на траві зубрівка (чаполоч пахуча), яка надавала продукту жовтуватого кольору
"Спотикач" - настоянка з чітко вираженим плодово-ягідним компонентом. Слово стало інтернаціональним
Наостанок - ще одна класика з легко впізнаваним дизайном. І післясмаком :) ІП попереджає - на відміну від ностальгії, надмірне споживання алкоголю шкодить вашому здоров'ю
