Листівки з портретами Лесі Українки
Захоплення сучасників творчістю Лесі Українки сприяло створенню культу письменниці. Та з'ясувалось, він виявився не таким популярним серед виробників поштових карток, як культ Тараса Шевченка.
У підсовєтській Україні кожен ювілей великої письменниці був подією і, як тоді висловлювалися, "широко відмічався", однак колекціонери могли дуже скромно поповнити свої збірки листівок, конвертів і марок, присвячені Лесі Українці.
Цікаво, що на поштових картках усіх періодів видання найчастіше репродукувався фотопортрет Лесі Українки 1896 року. І досі цей образ лишається найпоширенішим. За спогадами ж сучасників фотомайстер Г. Лазовський надміру ретушував цей портрет, з чого була невдоволена Леся Українка.
Родичі теж визнавали, що це зображення не відповідає реальному виразу Лесиного обличчя. Та все ж саме цей фотопортрет потрапляє у деякі прижиттєві видання, його використовує Олена Пчілка, друкуючи поштовий папір. Можливо тому, що довший час він був єдиним портретом, на якому Леся позує перед об'єктивом фотоапарату не у народній ноші, а у світському вбранні.
У 1960-1970-ті роки значно активніше видавалися листівки з портретами і особливо із зображенням скульптурних пам'ятників та їх проєктів у діаспорі. Адже усі пам'ятники, усі еміґраційні видання творів письменниці здійснено виключно на пожертви громади. Тож такого плану продукція друкувалася і для продажу, і для розповсюдження, і для збору коштів. Дотепер з тих малих тиражів збереглися лічені екземпляри, кожен з яких – велика рідкість.
Дослідниця біографії Лесі Українки Тамара Скрипка до дня народження письменниці опублікувала добірку унікальних листівок з портретами Лариси Косач.
