Невідомі світлини УГА з архіву Ріко Ярого

8 червня 2019

7—28 червня 1919 на завершальному етапі українсько-польської війни 1918—1919 була проведена найбільш успішна наступальна операція Української Галицької Армії, що отримала назву - "Чортківська офензива".

Розпочатий за наказом Начального вождя (командувача) УГА ген. Михайла Омеляновича-Павленка 7 червня 1919 наступ приніс перші тактичні успіхи: 8 червня УГА здобула Чортків, завдала поразки польському війську, змусивши противника до відступу на 120 км до лінії Гологори (нині село Золочівського р-ну Львівської обл.) — Перемишляни — Букачівці.

9 червня 1919 диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Начальним вождем УГА ген. Олександра Грекова. Невдовзі звитяжні бої УГА відбулися під Язлівцем (10 червня), Бучачем (11 червня), Підгайцями й Нижневом (нині село Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.; 14 червня), важкими були бої за Тернопіль (14 червня) та Бережани (21 червня).

Брак зброї і набоїв спричинив невдачу наступу. 28 червня польське військо (38 600 піхоти, 2100 кінноти, 797 кулеметів, 207 гармат) прорвало український фронт під Янчином (нині с. Іванівка Перемишлянського р-ну Львівської обл.) і змусило УГА (24 000 піхоти, 400 вершників, 376 кулеметів, 144 гармати) відступити до р. Збруч (притока Дністра), а 16 липня 1919 разом з урядом ЗУНР перейти на територію Наддніпрянської України.

Здійснена незначними силами проти переважаючих сил противника за дефіциту набоїв і відсутності стратегічних резервів, Чортківська операція не змогла досягнути стратегічних успіхів. Одначе вона вписала яскраву сторінку в історію українських визвольних змагань, продемонструвавши справжню військову вартість й моральну силу УГА, що згодом виявилося на Наддніпрянщині в боях проти більшовиків.

Сьогодні "Історична правда" публікує частину невідомих світлин УГА, що були оприлюднені Центром досліджень визвольного руху та Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

Власне ця колекція світлин УГА періоду їхнього інтернування у Чехословаччині. Фотографії належали старшині цього війська, австрійцеві Ріхарду Ярому, який згодом став чільним діячем ОУН.

Радянська спецслужба проводила ряд оперативно-розшуквоих заходів після Другої світової війни, щоб затримати Ярого. Під час однієї із таких операцій вони захопили велику колекцію фотографій Ярого, в його помешканні в Австрії, саме серед них були й ці фото.