Наш Герб. 1000 років історії

19 серпня 2018

Княжий знак Володимира Святославовича на початку ХХ століття був відомий тільки вузькому колу дослідників. Наступні 100 років перетворили тризуб на загальнонаціональний символ боротьби за свободу.

Видавництво РОДОВІД оголосило про підготовку фундаментального видання "НАШ ГЕРБ".

Суперобкладинка альбому

Автори - Андрій Гречило, Богдан Завітій

Книга виходить за підтримки Українського культурного фонду

У 400-сторінковому альбомі автори зібрали понад 1000 артефактів із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Публікуємо незначну частину артефактів, які пов'язані із 1000-літньою історією українського герба.

"…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв'язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу "творчої мирної праці в новій Україні" – золотий плуг на блакитному полі.

100 років тому українське суспільство жваво дискутувало, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності.

Під час тієї дискусії було три головні "претенденти": галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як "національний герб".

Княжий знак із монет Володимира Великого був доти відомий лише вузькому колу фахівців. І тому попервах сприймався радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом "у яблучко".

Геть забутий, але тепер віднайдений Тризуб умить прижився як національно-державний герб України.

Усі решта символів, що мали куди сильніші позиції та тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній, стародавній легітимізував історичний зв'язок модерної України із Київською Руссю.

Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій.

Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок.

Тризубу присвячена понад половина альбому.

Публікацію підготували Богдан Завітій та Олександр Зінченко

Кістяний виріб, орнаментований знаком Рюриковичів, кін. Х – поч. XI ст. Походить із Жовнинського городища в заплаві Сули, на колишньому шляху "з варягів у греки", сучасна межа Черкащини й Полтавщини; виявлено під час розкопок 1957 р. Кістка; свердлення, шліфування, різьблення. 133×111×48 мм, 166 г (Археологічний музей Інституту археології НАНУ)

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор