Майданек і Аушвіц у малюнках Зіновія Толкачова
Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц зафіксував на фотоплівку киянин Володимир Юдін. Знімки, від яких кров хлоне в жилах, стали першими свідченнями злочинів Голокосту в найвідомішому таборі Третього Райху.
Побратим Юдіна по службі в Червоній армії Зіновій Толкачов (1903—1977) працював не фотоапаратом, а олівцями й пензлем. Він став першим, хто в Радянському Союзі, відобразив нацистські табори смерті в мистецтві.
22 липня 1944 року в складі політуправління 1-го Українського фронту Толкачов звільняє табір Майданек. Уперше художник побачив там крематорії, місця масових поховань, тюки з жіночим волоссям, бараки з тими небагатьма ув’язненими, що виживали в тому пеклі.
Упродовж 35 днів Толкачов майже забув про сон і їжу та все малював. Так народився його цикл "Майданек".
Справжнім одкровенням стало для митця побачене в Аушвіці 27 січня 1945 року. "Холодний, зимовий вітер завиває над Освенцимом, оточеним трьома рядами колючого дроту. Здається, що це не дріт дрижить і стогне під вітром, а сама змучена тортурами земля стогне голосами жертв", — писав Толкачов.
Наслідком цього емоціного потрясіння стала чергова серія малюнків.
Цінність робіт Зіновія Толкачова полягає в тому, що вони є свідченнями сучасника й з’явилися саме тоді, коли знання про Голокост не були відомі світовій громадськості. Художник став одним із тих, хто першим пролив світло на трагедію і євреїв Європи, і всієї людської цивілізації.
"Історична правда" публікує 12 малюнків Зіновія Толкачова, переважно зі збірок "Майданек", "Освенцим" і "Квіти Освенцима", які зберігаються у фондах Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Докладніше про особу митця, його долю та створення робіт читайте в матеріалі співробітника Музею Дмитра Гайнетдінова.
