Спецпроект

1999: Єльцин робить президентом Путіна

Вперше Володимир Путін став президентом Росії 31 грудня 1999 року - спершу як "виконуючий обов'язки". Це сталося, коли Борис Єльцин у зворушливому новорічному телезверненні оголосив про свою відставку.

Перший президент незалежної Росії Борис Єльцин запам'ятався полум'яними демократичними спічами, боротьбою з прибічниками посилення радянської влади і ліквідацією СРСР (разом із постом його президента - політичного конкурента Єльцина Михайла Горбачова).

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Єльцина

Інші знакові явища життя вже пострадянської Росії, які асоціюються з Єльциним - економічна криза, війна в Чечні, загроза комуністичного реваншу, алкогольні скандали в верхах, "дорррогие рассияне, паннимаеш" і подібність до пізнього Брєжнєва.

Рейтинг Єльцина впав дуже низько, але він не став очікувати чергових президентських виборів - у канун міленіуму він оголосив, що йде у відставку. Для промови він обрав найбільш ностальгічний для багатьох момент - новорічне телезвернення президента. Це стало сюрпризом і шоком для росіян.

"Я втомився, я йду, - говорить в останній офіційній промові Борис Єльцин. - Поступаюся місцем новому поколінню, яке зробить краще".

Виконуючим обов'язки голови держави став тодішній прем'єр-міністр РФ Володимир Путін. Він теж виступив із новорічним вітанням, а через три місяці, у березні 2000 року його успішно обрали президентом.

"Путин. Коррупция". (Не)бідний лідер великої Росії

"Прощаючись, я хочу побажати усім - будьте щасливі" - такими були останні слова Бориса Миколайовича в новорічному ефірі. - З новим щастям, дорогі мої".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.