Російському дослідникові історії армії Власова не дали докторського ступеня

Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук історику Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію про офіцерський корпус Російської визвольної армії генерала Власова.

Відповідний наказ міністерство видало ще 26 червня, передає видання "Фонтанка". Наказ зобов’язує "скасувати рішення дисертаційної ради Д 002.200.01 від 1 березня 2016 року № 6 про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Кирилу Александрову. Відмовити йому у видачі диплома доктора наук".

Сам історик дізнався про це рішення від журналістів, але давно передбачав, що так станеться.

"Усе, що я міг зробити, я зобив. У моєму житті це нічого не змінить. У мене не було мети здобувати ступінь тою ціною, яку мені запропонували", — зазначив науковець. Він пояснив, що як до, так і після захисту йому пропонували змінити основні положення дисертації. Проте, Александров відмовився назвати конкретних осіб.

Кирило Александров — історик із Санкт-Петербурга, автор праць з історії Російської визвольної армії — колабораціоністського формування, що під командуванням генерала Андрія Власова воювало на боці Третього Райху в Другій світові війні.

Дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.", про яку йдеться, він захистив 1 березня 2016 році.

На засідання прийшли активісти провладних і ветеранських організацій, які публічно звинувачували історика в  викривленні історії та вихвалянні власівщини. Комуністи пікетували Санкт-Петербурзький інститут історії РАН, а організація "Народний собор" навіть поскаржилася в прокуратуру.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.