Спецпроект

2008: голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну

Якщо грузинська влада справді має стосунок до інвесторів фільму, вона створює своє бачення історії і формує його у своїх громадян і решти світу. До того ж формує за допомогою найбільш безпрограшного варіанту - видовищного кіно.

"Історична Правда" пропонує переглянути свіжий офіційний трейлер голлівудського фільму про конфлікт у Південній Осетії влітку 2008 року. Пост-продакшн стрічки вже завершується, оголошено про її вихід на екрани світу у березні цього року.

Спершу робоча назва фільму була "Грузія", потім "Червоний серпень", зрештою зупинилися на "5 днів у серпні". Зйомки почалися у жовтні 2009-го.

Сюжет можна уявити з персонажів, яких грають відомі актори: Енді Ґарсіа - президент Саакашвілі, Вел Кілмер - голландський журналіст, Еммануель Шрікі - грузинська дівчина Татія, Руперт Френд - американський репртер, Джонатан Шаєч - грузинський офіцер.

Очевидно, мова піде про пересічних громадян, які у кривавих історичних подіях переживають близькі кожному глядачу відчуття - любов, втрата, ненависть, дружба. Ну, й трошки політики.

Орієнтовний бюджет фільму - $20-50 млн. Кажуть, що уряд Грузії профінансував частину фільму. Грузинська опозиція встигла звинуватити владу, що вона навіть є головним спонсором.

Сприяння очевидне: інтернаціональній знімальній групі дали зелене світло у виборі локацій, використанні солдат і військової техніки, навіть зйомок у президентському палаці в Тбілісі.

З іншого боку, це не така вже й погана інвестиція. Рік тому росіяни зняли пропагандистський "Олімпіус Інферно", то чому б грузинам не відповісти тим самим?

Тим більше, що до зйомок залучені зірки світового рівня, а режисером є Ренні Харлін, визнаний режисер фільмів у жанрі "екшн" - "Кошмар на вулиці В'язів-4", "Міцний горішок-2", "Скелелаз", "Глибоке синє море", "Екзорцист: початок".

Продюсує фільм каліфорнійська компанія Rex Media (до речі, була співпродюсером продовжень російського "Антикілера").

Критики скажуть, що все було не так. Танки не ті, гелікоптери атакують неправильно, фільм заангажований і не відповідає історичним реаліям.

Але якщо грузинська влада справді має стосунок до інвесторів фільму, вона створює своє бачення історії і формує його у своїх громадян і решти світу. До того ж формує не тільки через музеї чи підручники, а за допомогою найбільш безпрограшного варіанту - видовищного кіно.

У фільмі є й невеличка згадка про Україну. На 2:22-2:24 хвилині трейлеру серед політиків, які тримаються за руки разом із Саакашвілі, має бути Віктор Ющенко.

А ви як думаєте: про який епізод з історії України можна зняти бойовик?

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.