У Тернополі вперше презентують картину невідомого голландського художника

Полотно невідомого живописця з Нідерландів уперше виставили на оглядини у Тернопільському обласному художньому музеї.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор музею Григорій Шергей.

 

"У свято Водохреща відвідувачі нашого музею можуть вперше оглянути картину невідомого голландського художника "Зимовий сонячний день", яка до цього часу зберігалася у музейних фондах.

Ця робота, на якій зображено засніжену лісову дорогу у горах та хатинку, разом із ще 28 живописними та графічними творами увійшла до виставки "Зимова феєрія". На ній представлені полотна на зимову тематику - краєвиди Тернополя, України, куточки Європи, а також - сцени святкування різдвяно-новорічних свят", - розповів Шергей.

За його словами, крім творів знаних українських художників – Сергія Григор'єва, Альбіна Гавдзинського, Елаїди Нейман, Людмили Христинич-Папаянідіс, на виставці представлені роботи митців із Тернопільщини, у тому числі й народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Марчука.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.