АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід»

Чеські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху та чеська організація Gulag.cz запрошують долучатися до онлайн-воркшопу "Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід".

 

Також учасники семінару поговорять про архіви ŠtB (чеський аналог КҐБ): порядок доступу до цих документів у Чехії та їх потенціал для цифрових проектів.

Спікери: 

Штепан Черноушек — чеський дослідник, голова Асоціації Gulag.cz та керівник чеського відділення Міжнародного товариства "Меморіал". Штепан Черноушек насамперед спеціалізується на російських студіях. На семінарі Штепан представить діяльність Асоціації Gulag.cz та реалізовані проєкти, такі як експедиції до Сибіру, віртуальний музей ГУЛАГу тощо.

Олександра Скорвід — магістр української філології. Олександра виступає координатором освітніх проектів в Асоціації Gulag.cz. Її презентація буде присвячена розробці інноваційного освітнього інструменту, який покликаний збільшити знання про табори ГУЛАГ серед молоді в Європі та Росії. Для Асоціації Gulag.cz зараз цей проєкт є основним.

Ян Блажек — координатор міжнародної співпраці чеської ГО Post Bellum, журналіст, дипломат. Ян представить діяльність Post Bellum, що документує спогади свідків про важливі історичні явища ХХ століття. З 2019 року сестринська організація Post Bellum діє в Україні. 

Андрей Новік — методист освітніх програм, який співпрацює з великою кількістю чеських організацій, у тому числі Post Bellum, Scio та Gulag.cz. Андрій розповість глядачам про основні освітні проекти, що існують в Чехії на даний момент. Він розповість про те, як в них використовуються сучасні технології; його презентація також включатиме деякі практичні завдання для аудиторії.

Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.


Час: 27 квітня, вівторок, о 16:00 по Києву та о 15:00 по Празі.

Місце: Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху та Gulag.cz


Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.