З львівської Цитаделі хочуть зробити меморіал жертвам нацистів

Народні депутати від Львівщини пропонують створити меморіальний комплекс "Цитадель", присвячений жертвам Львівського єврейського гетто, концентраційного табору "Шталаг-328" та розстріляним професорам львівських вишів.

Меморіал пропонують встановити на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (на Цитаделі). Кошти на це рекомендують передбачити у бюджеті 2014 року, повідомляє Zaxid.net.

Відповідну постанову подали нардепи з Львівщини Олег Канівець, Степан Кубів, Ігор Васюник, Михайло Хміль та Василь Пазиняк. 5 червня проект затвердив комітет ВР з питань культури і духовності, рекомендуючи Раді прийняти його у першому читанні і в цілому.

У проекті передбачено, що МЗС має поповнити архіви України копіями всіх наявних у німецьких архівах документів, що стосуються цих злочинів.

Як відомо, у концтаборі "Шталаг-328", що діяв на території львівської Цитаделі в 1941-1944 роках, було знищено понад 140 тисяч людей.

У липня 2011 року на Вулецьких пагорбах у Львові відкрили пам’ятник професорам, яких розстріляли тут у 1941-му.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.