Спецпроект

Ющенко виграв суд у Вітренко щодо визнання ветеранів УПА

Сьогодні Окружний адміністративний суд міста Києва підтвердив законність указу Президента України Віктора ЮЩЕНКА про визнання воїнів Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) учасниками боротьби за незалежність України.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі партії «Наша Україна» з посиланням на представника Віктора Ющенка у суді В'ячеслава Мартинюка.

Він розповів, що суд не задовольнив позов лідера ПСПУ Наталії Вітренко про нібито незаконність прийняття цього указу.

"У даній справі позивач Наталія Вітренко намагалася обґрунтувати нібито незаконність прийняття Ющенком указу про вшанування борців за незалежність України. Однак суд виніс законне обґрунтоване рішення і підтвердив абсолютну правомірність цього указу", - сказав Мартинюк.

Як повідомлялося, 5 липня Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив рішення про залучення Віктора Ющенка як третьої особи на стороні відповідача у справі скасування згаданого указу.

Ющенко видав указ про вшанування борців за незалежність України 28 січня 2010 року.

Крім вояків ОУН і УПА, борцями за українську незалежність було також визнано членів формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави Гетьманату, Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української головної визвольної ради й інших військових формувань, які боролися за незалежність України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.