Комітет Шевченківської премії визначив лауреатів 2024 року

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Комітету.

6 лютого відбувся третій тур конкурсу на Шевченківську премію. Члени Комітету розглянули літературно-мистецькі твори і шляхом таємного голосування визначили переможців конкурсу у семи номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Театральне мистецтво" і "Візуальні мистецтва".

Комітет повідомив, що, відповідно до положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, найближчим часом внесе подання про присудження премії і проєкт відповідного указу президенту України.

При цьому Комітет не став оприлюднювати результати конкурсу. У повідомленні комітету сказано, що перелік лавреатів та їхніх творів буде опубліковано на офіційному сайті Комітету вже після оприлюднення відповідного указу президента.

Нагородження переможців має відбутися під час урочистих заходів до дня народження Тараса Шевченка 9 березня.

Нагадаємо, у 2023 році, 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Шевченківської премії. Лише 28 липня президент Володимир Зеленський підписав указ про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року. А офіційне нагородження відзнаками лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка відбулося 20 серпня.

Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нагороду особа може отримати один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.