Суспільне готує документальний проєкт до 10-ї річниці окупації Криму

Прем’єра документального проєкту "Крим: 10 років окупації" відбудеться на Суспільному 26 лютого.

Про це йдеться на сайті Суспільного Мовлення.

Мілітаризація Криму та створення плацдарму для воєнної агресії, переслідування й репресії тих, хто не згідний з окупаційним режимом, знищення української та кримськотатарської ідентичності, руйнація історичної й культурної спадщини — те, що росіяни системно коять у Криму вже 10 років окупації. Ті ж методи вони застосовують на територіях, захоплених після 24 лютого 2022 року.

Документальний проєкт "Крим: 10 років окупації" дозволить пригадати передумови та початок російської агресії на Кримському півострові у 2014 році, проаналізувати вплив і наслідки окупації для нашої держави та найбільш політично активного корінного народу України — кримських татар, розповість про політичних в'язнів, яких росія переслідує просто за те, що вони не приймають окупацію та відстоюють свою громадянську позицію.

Розповісти свою історію та бачення подій минулих років у Криму команда проєкту запросила представників кримськотатарської спільноти й очевидців окупації. Серед них — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, постійна представниця Президента України в АР Крим та м. Севастополі Таміла Ташева, брат політичної ув'язненої Леніє Умерової Азіз Умеров, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв й інші.

"У фільмі розповідаємо, як було, як є зараз і що робити в майбутньому. Героїв обирали з різних сфер: посадовців, військових, фахівців та діячів у різних галузях — історія, релігія, культура, журналістика. Брат політичної ув'язненої Леніє Умерової розповів про те, що з нею відбувається, на основі чого можна зрозуміти, як окупанти поводяться з політв'язнями. Загалом у проєкті зібрано 11 інтерв'ю. Також оцифрували величезний масив архівного відео з 2014 до 2023 року", - каже Микита Лунін, керівник проєкту, редактор Суспільне Крим.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.