У Полтаві презентували документальний фільм "Вогнехреща"

До 10-ї річниці Революції Гідності у Полтаві презентували фільм УІНП "Вогнехреща".

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

"Вогнехреща" – це оповідь про події Революції Гідності, що відбувалися в Києві на вулиці Грушевського в кінці січня 2014-го року. 19 січня стало переломним моментом, тоді мирні протести проти влади переросли у збройне протистояння активістів і "Беркута".

Режисер фільму - співробітниця УІНП Тетяна Ковтунович. Ідея створення виникла під час роботи над усноісторичним проєктом УІНП "Майдан: усна історія". Фільм створено на основі спогадів людей, які були свідками та учасниками історичних подій на вулиці Грушевського у Києві.

"Цей фільм — це лише частинка спогадів, які увійшли в ширший проект "Майдан: усна історія". Український інститут національної пам'яті зібрав десь до 500 усних спогадів різних людей про ці події, і ось саме у цьому фільмі подано спогади учасників подій на вулиці Грушевського", - зазначив Олег Пустовгар, представник УІНП у Полтавській області.

Переглянути документальний фільм "Водохреща" можна за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.