АНОНС: Наукова конференція "Деколонізація України"

2 і 3 лютого відбудеться конференція "Деколонізація України: в теорії і на практиці", яка проводиться в рамках програми "Дослідження сучасної України ім. Дж. Темертея" (TCUP) при Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Про це інформує Гарвардський університет.

Мабуть, до анексії Криму та початку війні на Донбасі для пересічних українців термін "деколонізація" означав щось екзотичне, пов'язане з національно-визвольною боротьбою народів Азії та Африки. І це не дивно. Чотири покоління радянських людей виховувалися на ідеях "пролетарського інтернаціоналізму". Десятиліттями російська імперська експансія представлялася як тріумф "дружби народів", а нищення мовного та культурного спадку національних меншин – як закономірний процес творення "єдиного радянського народу".

Усе це остаточно змінилося після 24 лютого 2022 року. Культурне, психологічне, економічне, а відтепер, і військове звільнення від російського домінування стало тим гасло, яке згуртувало всіх українців без огляду на їхні політичні уподобання та етнічне походження. Всі розуміють, що на кону стоїть саме виживання України, як держави, та українців, як народу.

Тож не дивно, що тема деколонізації зараз у всіх на слуху. Але ті вчені, освітяни, урядовці та політики зі США та України, які беруть участь у конференції УНІГУ, намагаються не обмежуватися гаслами. Їх цікавлять усі аспекти цього явища, від теорії деколонізації до практичного втілення ідей та завдань цього глобального соціально–політичного явища.

Як розуміють поняття "деколонізації України" політики, дипломати та громадські активісти? Конференція матиме чотири сесії, на яких буде обговорюватися як визначення цього феномена, так і реалізація його базових цілей.

Як процес деколонізації вплине на внутрішню політику України? Які він матиме наслідки для цього регіону, для Європи та для всього світу? Кожне із цих нагальних питань вимагає відповіді.

Для участі в конференції, як у режимі фізичної присутності, так і в онлайновому форматі необхідно попередньо зареєструватися. Просимо зарані вказати, які саме сесії ви плануєте відвідати. Всі вони відкриті в обох форматах як для учасників, так і для публіки. Наголошуємо, що для кожного з цих форматів треба реєструватися окремо.

Всі сесії відбуватимуться в аудиторії ім. Тсай (Tsai Auditorium, S-010, CGIS South Building). До синхронного перекладу на українську мову можна долучитися у форматі "Зум вебінар".

Програма "Дослідження сучасної України ім. Темертея" (TCUP) Український науковий інститут Гарвардського університету "Деколонізація України: в теорії і на практиці" 2–3 лютого, 2024

П'ятниця, 2 лютого

9:45
Вступне слово

Сергій Плохій (УНІГУ), Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

10:00 – 12:00
Сесія 1: Основні засади деколонізації

Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)
Доповідачі: Тарак Баркаві (Університет ім. Джонса Гопкінса), Марія Соневітскі (Коледж ім. Барда), Катрін Ваннер (Університет штату Пенсильванія / УНІГУ), Кімберлі Сейнт Джуліан-Варнон (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 2: Ширша перспектива: регіональна політика

Модератор: Тімоті Колтон (Гарвардський університет)
Доповідачі: Юджін Фінкель (Університет ім. Джона Гопкінса), Еріка Марат (Університет національної оборони), Норман Неймарк (Стенфорський університет), Йоланта Шиманська (Польський інститут міжнародних відносин)

16:30 – 18:00
Головна промова

Дора Хом'як ("Разом за Україну) Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

Субота, 3 лютого

10:00 – 12:00
Вступне слово (відео запис)

Оксана Маркарова, надзвичайний уповноважений посол України у США

Сесія 3: Політика США по відношенню до України

Модератор: Оксана Шевель (Університет ім. Тафта)
Доповідачі: : Володимир Дубовик (Університет ім. Тафта), Юджін Фішел (Університет ім. Джорджа Мейсона), Мелінда Геарінґ ("Разом"), Бенджамін Шмітт (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 4: Українська внутрішня політика

Модератор: Лена Суржко Гарнед ( Університет штату Пенсильванії, коледж ім. Бегренда)
Доповідачі: Олексій Гончаренко (депутат Верховної Ради України), Володимир Кулик (Стенфорський та Колумбійський Університети), Маріам Найєм (незалежний дослідник), Ольга Скрипник (Кримська правозахисна група)

По закінченню роботи 4-ї сесії – прийняття.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.