УІНП підготував рекомендації щодо виконання закону про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики

Український інститут національної пам'яті (УІНП) підготував збірник матеріалів, рекомендацій та документів щодо виконання вимог закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

"27 липня 2023 року набув чинності закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законодавець визначив Український інститут національної пам'яті як інституцію, яка має супроводжувати процес очищення символічного простору населених пунктів України від маркерів російської імперської політики, зокрема надавати роз'яснення та рекомендації щодо того, як реалізувати норми ухваленого закону", - йдеться у повідомленні пресслужби УІНП.

У збірнику міститься інформація, яка детально пояснює, чому усунення імперських стереотипів, міфів, наративів і маркерів зі свідомості українців та українського публічного простору сьогодні є питанням національної безпеки.

В основній частині видання міститься інформація про те, як з'ясувати приналежність тих чи інших об'єктів до пропаганди російської імперської політики, визначитися з виконавцями і термінами реалізації і винятками закону. Також окремий розділ присвячено принципам формування гармонійного топонімічного простору населеного пункту.

"Видання буде корисним представникам органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади і всім, хто цікавиться процедурою очищення символічного простору українських населених пунктів від імперської та комуністичної символіки", - заявили в інституті.

Ознайомитися з рекомендаціями можна за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"