В Росії виставили на аукціон картину Івана Айвазовського, яку Україна оголосила в міжнародний розшук

У Росії виставили на аукціон картину художника Івана Айвазовського "Місячна ніч", яку незаконно передали у Сімферопольський художній музей на початку російської окупації Криму у 2014 році.

Про це повідомив ексзаступник генпрокурора, колишній прокурор АР Крим Гюндуз Мамедов, передає "Українська правда".

Мамедов нагадав, що у 2017 році за поданням прокуратури Криму Інтерпол оголосив 52 картини, передані в окупований Крим, у міжнародний розшук.

"Таким чином РФ відкрито нехтує міжнародним правом, адже згідно з Конвенцією ЮНЕСКО 1970 року – вивезення культурних цінностей й передача права власності є забороненою",  підкреслив Мамедов.

Повідомлення про те, що "Місячна ніч" стане основним лотом аукціону, що пройде в Московському аукціонному домі 18 лютого, з'явилися в російських ЗМІ. Там зазначають, що перед продажем картину оцінюють в 100 млн рублей (приблизно 1,09 млн доларів).

Крім роботи Айвазовського, на продаж виставлять 123 роботи митців XVIII-XX століть. Серед них, шість робіт Іллі Рєпіна, роботи Ісаака Левітана, Василя Верещагіна, Миколи Реріха.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.