У Києві з’явиться сквер імені Голди Меїр

Голда Меїр - ізраїльська політична та державна діячка, одна із засновників держави Ізраїль.

Про це пише Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.

"Влітку у столиці відкриють сквер імені Голди Меїр – на честь однієї із засновниць держави Ізраїль, яка народилась у Києві. Облаштування нового громадського простору фінансуватиметься за рахунок меценатських коштів. Сквер облаштують із дотриманням усіх вимог інклюзивності", – сказав директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова зазначила, що новий сквер розташується в межах буферної зони Софійського собору.

"Відтак його облаштування проходитиме під пильним наглядом експертів з охорони культурної спадщини. Сквер з'явиться на вулиці Боричів Тік – на ділянці, що раніше була виділена посольству Росії. У 2014 році Київрада повернула цю землю до комунальної власності, а торік надала статус скверу та запустила процедуру присвоєння йому імені Голди Меїр", – сказала Соловйова.

Голда Меїр народилася 1898 року в Києві, померла у віці 80 років в Єрусалимі (Ізраїль). Меїр - ізраїльська політична та державна діячка. Одна із засновників держави Ізраїль, четвертий прем'єр-міністр Ізраїлю (1969—1974).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.