Письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги

Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги для лікування.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомило видавництво "Кліо", пише "Читомо".

"Валерій Шевчук, видатний письменник, архівіст та дослідник давньої української літератури, потребує нашої з вами підтримки та допомоги. У зв'язку із загостренням діабетичної хвороби він протягом останнього місяця вже вдруге потрапив до лікарні на стаціонарне лікування", — написали у видавництві.

Як розповіла виконавча директорка українського ПЕН-клубу  Тетяна Терен, оскільки в будинку Валерія Шевчука зараз немає опалення, до весни письменник буде жити у пансіонаті для діячів культури. На ліки і проживання на найближчі місяці потрібно близько 100 тисяч гривень.

Фінансово допомогти письменику можна за реквізитами: 4119971011515469 (Шевчук Валерій Олександрович).

Валерій Шевчук – український письменник-шістдесятник, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць. Він вважається одним із фундаторів Житомирської прозової школи. Є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

Автор книжок "Дім на горі", "Двоє на березі", "Маленьке вечірнє інтермецо", "Барви осіннього саду", "Три листки за вікном" та багатьох інших.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.